Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 289/233/18 (провадження № 14-171цс19)
12 червня 2019 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишевичі» (далі - ТОВ «Вишевичі») на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 27 березня 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вишевичі» про дострокове розірвання договорів оренди землі і постановою від 12 червня 2019 року касаційну скаргу залишила без задоволення, оскаржувані судові рішення- без змін.
Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.
1. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
2. Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
3. Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
4. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
5. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
7. Пунктом 8 частини першої статті 176 ЦПК України встановлено, що ціна позову у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
8. В даній справі предметом спору є розірвання договорів оренди земельних ділянок, які укладені 19 лютого 2015 року та відповідно до умов яких орендарем за користування земельною ділянкою загальною площею 0,34 га з кадастровим номером НОМЕР_1 вноситься орендна плата у грошовій фор