|
| |
|
|
|
У Х В А Л А
1 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 752/2422/17
Провадження № 14-325 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства (далі також - ПАТ) "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни (далі також - уповноважена особа Фонду), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - Фонд) про визнання рішення та бездіяльності протиправними і зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою позивача на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 6 лютого 2019 року і
в с т а н о в и л а:
у січні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання договору банківського рахунку № 8051 від 16 травня 2014 року (далі також - договір) нікчемним;
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо невнесення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за договором за рахунок коштів Фонду;
- зобов`язати уповноважену особу Фонду включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду на підставі договору банківського вкладу;
- стягнути з Фонду на користь позивача 198 115,00 грн.
Позов мотивував такими обставинами :
- 16 травня 2014 року позивач уклав з ПАТ "Старокиївський банк" договір;
- відповідно до виписки відділення № 1 ПАТ "Старокиївський банк" станом на 23 червня 2014 року залишок на поточному рахунку, відкритому на підставі договору, становив 198 115,00 грн;
- на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 червня 2014 року № 365 ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії неплатоспроможних;
- 17 червня 2014 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 50 щодо впровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду в ПАТ "Старокиївський банк";
- 11 вересня 2014 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 563 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк";
- 17 вересня 2014 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 92 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" і призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни;
- 13 жовтня 2014 року позивач подав заяву на ім`я уповноваженої особи Фонду про включення його в загальний реєстр вкладників і видачу коштів у розмірі гарантованої суми відшкодування за умовами договору;
- за результатами перевірки укладеного договору уповноважена особа Фонду вважає його нікчемним;
- уповноважена особа Фонду неправомірно визнала договір нікчемним, не визначивши для цього конкретної підстави відповідно до частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; позивачеві невідомо про існування будь-якого судового рішення, яким договір було визнано нікчемним;
- означена поведінка відповідача є протиправною та порушує права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
21 лютого 2017 року Голосіївський районний суд міста Києва постановив ухвалу про відкриття провадження у справі.
20 квітня 2017 року позивач подав заяву про залучення Фонду відповідачем у справі.
20 квітня 2017 року Голосіївський районний суд міста Києва постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду щодо невнесення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за договором за рахунок коштів Фонду;
- зобов`язання уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду на підставі договору банківського вкладу.
Суд вказав, що ці вимоги слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
12 вересня 2017 року Голосіївський районний суд міста Києва постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання договору нікчемним.
Мотивував ухвалу пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у чинній на той час редакції.
14 червня 2018 року Голосіївський районний суд міста Києва постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Фонду на користь позивача 198 115,00 грн, вказавши, що зазначену вимогу слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
2 серпня 2018 року Апеляційний суд міста Києва прийняв постанову, згідно з якою скасував ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 червня 2018 року, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Мотивував постанову тим, що лише Фонд за законом має забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації. Спірні правовідносини випливають з укладеного договору, а уповноважена особа Фонду та Фонд діють як представники банку, який є стороною договірних відносин. Отже, відповідачем у цій справі є банк, від імені якого під час ліквідації діє уповноважена особа Фонду. Тому спір не є публічно-правовим, і його слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
12 грудня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову, згідно з якою скасував судове рішення апеляційного суду від 2 серпня 2018 року, а справу передав на новий розгляд до суду цієї ж інстанції, оскільки Фонд не був належним чином повідомлений апеляційним судом про розгляд справи.
6 лютого 2019 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, в якій залишив без змін ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 червня 2018 року.
Мотивував постанову тим, що заявлені позовні вимоги стосуються виконання Фондом делегованих йому державою владних управлінських функцій, а тому цей спір слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
7 березня 2019 року позивач подав касаційну скаргу, в якій стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 6 лютого 2019 року.
Касаційну скаргу позивач обґрунтував так :
- суди першої й апеляційної інстанцій не дослідили належним чином обставин справи, не застосували норм права, які підлягали обов`язковому застосуванню до спірних правовідносин, внаслідок чого постановили незаконні судові рішення;
- суди порушили його права на справедливий і неупереджений суд. Так, 16 листопада 2016 року Господарський суд міста Києва відмовив у прийнятті позовної заяви, оскільки спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість у справі № 752/2422/17 суди вказали на належність спору до юрисдикції адміністративного суду. Проте у разі звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач може не захистити його права через сплив строку звернення до суду.
3 квітня 2019 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою відкрив касаційне провадження.
17 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до судового розгляду.
11 травня 2019 року уповноважена особа Фонду подала додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких вказала на адміністративну юрисдикцію суду щодо розгляду цієї справи з огляду на практику Великої Палати Верховного Суду.
15 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.