О К Р Е М А Д У М К А
05 червня 2019 року
суддів Великої Палати Верховного Суду Яновської О.Г., Бакуліної С.В., Власова Ю.Л., Данішевської В.І., Кібенко О.Р., Лобойка Л.М., Рогач Л.І., Уркевича В.Ю.
у справі № 9901/847/18, провадження № 11-44заі19, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальова Cергія Володимировича на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2018 року (суддя Данилевич Н. А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, за участю третіх осіб - Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО), Кабінету Міністрів України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 2 травня 2018 року № 126/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині введення в дію пункту 7 додатку 1 до рішення РНБО.
1. 05 червня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу адвоката Ковальова С. В. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 грудня 2018 року залишено без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 14 грудня 2018 року - без зміни.
2. Постанову мотивовано тим, що системний аналіз норм чинного законодавства України дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
3. Таким чином, оскільки адвокат Ковальов С. В., як представник ОСОБА_1 , всупереч вимогам законодавства до суду подав ордер, у якому не зазначено конкретної назви органу (суду), в якому надається правова допомога, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву на підставі п. 3 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не допустив порушень норм процесуального права.
Вважаємо за необхідне висловити окрему думку по даній справі, виходячи з наступного.
4. Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
5. Договір про надання правової допомоги - це письмова або у визначених законом випадках усна домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
6. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч. 3 ст.27 Закон № 5076-VI), в тому числі, й презумпція правомірності договору, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
7. У договорі про надання правової допомоги закріплюється обсяг повноважень адвоката, а також вказуються обмеження щодо вчинення певних дій. Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону № 5076-VI адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
8. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону № 5076-VIпід час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
9. Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону № 5076-VI повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
10. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги відповідно до ч.1 ст. 26 Закону № 5076-VI, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
11. Так, відповідно до ч. 4 ст.59 КАС Україниповноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону № 5076-VI.
12. Ордер на надання правової допомоги (далі - ордер) - це письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Закон № 5076-VI та іншими законами України.
13. Ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених ст. 20 Закону № 5076-VI (п. 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41) (далі - Положення).
14. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (п. 4 Положенняпро ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів, затверджено рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36 із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Ради адвокатів України №79 від 16 лютого 2013 року, яке було чинним на момент укладення договору про надання правової допомоги від 08 червня 2018 року між АО «Могильницький та партнери» та ОСОБА_1 (далі - Положення 2012 р.).
15. Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання та скріплений печаткою юридичної особи (п. 11 Положення 2012 р.).
16. Також ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його