У Х В А Л А
3 липня 2019 року
м. Київ
Справа 756/4477/18
Провадження № 11-607апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О.Б.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи: Київська міська державна адміністрація, ОСОБА_4, Служба у справах дітей Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та скасування розпорядження,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації щодо неприйняття рішення за заявою від 9 січня 2018 року ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітніх дітей;
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, оформлений розпорядженням від 28 березня 2018 року № 132 "Про вирішення питання щодо участі батьків у вихованні дітей".
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 4 грудня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 березня 2019 року скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 грудня 2018 року та закрив провадження в адміністративній справі на підставі частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Не погоджуючись із ухваленими у цій справі судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулась до суду касаційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, а також неповноту з`ясування обставин справи, просить скасувати оскаржувані рішення й ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 квітня 2019 року:
- відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 грудня 2018 року;
- відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року;
Ухвалою від 19 червня 2019 року це суд передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржує судові рішення з підстав порушення судами правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Щодо заявленого ОСОБА_1 клопотання у касаційні скарзі про розгляд справи за участю сторін слід зазначити таке.
Згідно зі статтею 344 КАС у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом із урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
З огляду на доводи касаційних скарг, зміст оскаржуваних судових рішень, характер спірних правовідносин у цій справі, а також межі перегляду судом касаційної інстанції, цей суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами у зазначеній справі у ході її касаційного перегляду, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю учасників справи відсутні.