У Х В А Л А
04 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 289/2212/17
Провадження № 14-337цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишевичі" про розірвання договору оренди землі
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишевичі" на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишевичі" (далі - ТОВ "Вишевичі") про розірвання договору оренди землі.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 19 лютого 2015 року уклала з ТОВ "Вишевичі" договір оренди належної їй земельної ділянки, площею 0,5212 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ), яка розташована на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, строком на десять років. Договір оренди зареєстрований у встановленому законом порядку. Умовами вказаного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 1 300, 00 грн до 31 грудня поточного року. Проте відповідач у порушення договірних зобов`язань жодного разу не сплатив орендну плату, що підтверджується змістом листа Вишевицької сільської ради від 28 листопада 2017 року. Оскільки орендарем допущені систематичні порушення умов договору оренди землі ОСОБА_1, посилаючись на положення статті 141 ЗК України, просила цей договір розірвати.
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки, площею 0,5212 га, з кадастровим номером НОМЕР_2 :02:000:0020 від 19 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Вишевичі". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не виконав покладені на нього договором зобов`язання зі своєчасної сплати позивачеві орендної плати, чим порушив істотні умови договору оренди землі, що визнано підставою для його розірвання.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Вишевичі" задоволено частково. Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки, площею 0,5212 га, кадастровий номер НОМЕР_2, укладений 19 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Вишевичі". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про задоволення позову, однак розглянув справу за відсутності доказів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, й це порушення вимог процесуального закону є одним із доводів апеляційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового про задоволення позовних вимог. Розгляд цієї справи в порядку цивільного судочинства жодним чином не впливає на формування обсягу майнових активів відповідача та здійснення процедури банкрутства. Підстав для закриття провадження у справі судом не встановлено.
04 березня 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Вишевичі", в якій товариство, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року і закрити провадження у справі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що на момент подання позову та відкриття провадження у цій справі відносно відповідача господарським судом Житомирської області було порушено провадження у справі про банкрутство. Заявник вважає, що ця справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки такий спір підвідомчий господарському суду у межах справи про банкрутство. Судами безпідставно не закрито провадження у справі, не враховано доводи відповідача в цій частині.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Учасники справи своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористалися.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частиною шостою статті 403 ЦПК України встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 ЦПК України (частина четверта статті 404 цього Кодексу).