ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 501/3247/15-а
Провадження № 11-270апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області (перейменованого на виконавчий комітет Чономорської міської ради Одеської області; далі - Виконком, Міськрада відповідно), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Міськради на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 15 грудня 2016 року (суддя Журавель П. І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року (судді Зуєва Л. Є., Шевчук О. А., Федусик А. Г.),
УСТАНОВИЛА:
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним рішення Виконкому від 26 лютого 2015 року № 44 про затвердження нового складу громадської ради при цьому виконавчому органі та зобов`язати вжити заходів, передбачених законодавством України, з підготовки установчих зборів представників інститутів громадського суспільства з метою формування повного складу громадської ради при Виконкомі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що 23 лютого 2015 року з мережі Інтернет дізнався про проведення установчих зборів із формування нового складу громадської ради при Виконкомі. Зазначена інформація знайшла своє підтвердження в повідомленні про проведення таких зборів, яке цього дня було розміщено в розділі "Громадська рада" на сторінці офіційного сайту Міськради. Оскільки про проведення таких зборів він дізнався фактично в останній момент, то не зміг узяти в них участі, чим порушено його право на входження до складу громадської ради.
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 15 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2017 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним рішення Виконкому від 26 лютого 2015 року № 44 про затвердження нового складу громадської ради при цьому виконавчому органі. Зобов`язано Виконком вжити заходів, передбачених законодавством України, з підготовки установчих зборів представників інститутів громадського суспільства з метою формування повного складу громадської ради при виконавчому комітеті Чорноморської міської ради.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не дотримався вимог законодавства при формуванні нового складу громадської ради при виконавчому комітеті.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, Міськрада подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення цих судів, у тому числі з підстав порушення судами правил предметної юрисдикції.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
6 березня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши за матеріалами справи наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Стаття 2 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) завданням адміністративного судочинства визначала захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пункт 1 частини першої статті 3 КАС (у редакції, чинній на час вирішення цієї справи судами попередніх інстанцій) справою адміністративної юрисдикції визнавав публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами частини першої статті 17 КАС (у зазначеній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС у редакції, чинній на час вирішення цієї справи).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів, на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
У справі, що розглядається, суди встановили, що оскаржуване рішення Виконкому прийняте на підставі пункту 9 Положення про громадську раду при виконавчому комітеті Іллічівської міської ради, затвердженого рішенням Виконкому від 24 березня 2011 року № 254.
На дату проведення установчих зборів громадської ради та прийняття рішення про затвердження її нового складу було чинним Положення про громадську раду при виконавчому комітеті Іллічівської міської ради (у новій редакції), яке погоджено рішенням Виконкому від 28 листопада 2013 року № 374 та відповідно до пункту 9 якого "виконавчий комітет затверджує склад громадської ради на підставі протоколу та змінює її склад на підставі її рішення".
Станом на 19 лютого 2015 року на офіційному сайті "Громадська рада" Виконкому не було жодного повідомлення з питання формування нового складу громадської ради, натомість за наявною на цій же вебсторінці інформацією її склад було сформовано ще у 2011 році.
Проте 23 та 24 лютого 2015 року, тобто вже після проведення установчих зборів, позивач виявив повідомлення на вебсторінці "Громадська рада" Виконкому від 2 лютого 2015 року, відповідно до змісту якого особам, що бажали бути обраними до складу громадської ради, необхідно подати документа для участі в установчих зборах у строк до 12 січня 2015 року, що унеможливлювало вчасно надати необхідні документи для того, щоб бути обраним до складу громадської ради.