У Х В А Л А
3 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 826/14706/17
Провадження № 11-601апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - Банк) до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС) про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2017 року Банк звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправною і скасувати постанову ВДВС про накладення штрафу від 26 жовтня 2017 року ВП № 5165280.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 28 грудня 2017 року задовольнив позовні вимоги.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 травня 2018 року рішення суду першої інстанції скасував, провадження у справі закрив.
Закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив із того, що у спірних правовідносинах оскарження Банком дій державного виконавця при виконанні рішення суду, ухваленого за правилами Господарського процесуального кодексу України, повинно здійснюватися шляхом подання скарги до суду, який видав виконавчий документ за правилами цього Кодексу, проте суд першої інстанції цього не врахував і розглянув справу за правилами адміністративного судочинства.
У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" (далі - уповноважена особа Фонду) просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 вересня 2018 року відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 24 червня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки уповноважена особа Фонду оскаржує судове рішення у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Окрім того у касаційній скарзі уповноважена особа Фондупросить розглядати справу за участю їх представника.
Щодо заявленого скаржником клопотання Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
Згідно зі статтею 344 КАС у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.