У Х В А Л А
3 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 596/2315/15-а
Провадження № 11-444апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Хоростківської міської ради Гусятинського району Тернопільської області (далі - Міськрада), Гусятинського районного управління юстиції Тернопільської області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання неправомірним і скасування рішення, визнання недійсною і скасування реєстрації,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення виконавчого комітету Міськради від 18 серпня 2014 року № 57 "Про заяву гр. ОСОБА_2 " та визнати недійсним свідоцтво на право власності від 22 жовтня 2014 року № НОМЕР_1, яке належить власнику ОСОБА_2 .
Гусятинський районний суд Тернопільської області постановою від 26 квітня 2016 року позов задовольнив.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасував. Відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення виконавчого комітету Міськради від 18 серпня 2014 року № 57 "Про заяву гр. ОСОБА_2 ". Закрив провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання недійсною та скасування реєстрації на нежитлове приміщення, яке належить ОСОБА_2 згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № НОМЕР_1, оскільки справу у цій частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
У касаційній скарзі серед іншого йдеться про те, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку, що спір у частині оскарження реєстрації права на нежитлове приміщення не є публічно-правовим, вважає, що у цій частині спір має бути розглянутий в порядку адміністративного судчинства.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 жовтня 2016 року відкрив касаційне провадження у справі, копії касаційної скарги скерував учасникам справи з установленням строку для подання заперечень на неї.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 23 квітня 2019 року постановив ухвалу, якою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 2 травня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Саприкіній І. В.
10 червня 2019 року згідно з розпорядженням керівника апарату Верховного Суду № 18/0/30-19, виданого на підставі рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 12 "Про дострокове вибуття судді Саприкіної І. В. зі складу Великої Палати Верховного Суду", відповідно до підпункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, та пункту 3.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8, призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року справу передано судді Великої Палати Верховного Суду Прокопенку О. Б.
Згідно з частиною шостою статті 346 КАС справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі позивач оскаржує судове рішення з підстав порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 345 КАС суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.