П О С Т А Н О В А
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 263/15943/17
Провадження № 14-274цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О.С.,
суддів: Антонюк Н.О., Анцупової Т.О, Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Пророка В.В., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства "Інгаз" про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Інгаз" на постанову Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2018 року, прийняту колегією суддів Принцевською В.П., Биліною Т.І., Лопатіною М.Ю.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 05 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Дочірнього підприємства "Інгаз" (далі - ДП "Інгаз") про стягнення заборгованості за договором позики.
2. Позов обґрунтовано тим, що 07 червня 2006 року між ним та ДП "Інгаз" було укладено договір позики, відповідно до умов якого він позичив підприємству 10 тис. грн. На час звернення до суду позичені кошти відповідач не повернув.
3. Враховуючи викладене та те, що умовами договору та додаткової угоди було передбачено нарахування відсотів за користування коштами, позивач просив стягнути з ДП "Інгаз" заборгованість у розмірі 10 тис. грн та 10 % за час користування коштами на загальну суму 138 тис. грн.
Короткий зміст судових рішень
4. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 лютого 2018 року провадження у справі закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
5. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що договір займу від 07 червня 2006 року був укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ДП "Інгаз", тому за суб`єктним складом сторін спір належить розглядати в порядку господарського судочинства. Крім того, районний суд послався на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23 листопада 2017 року, що набрала законної сили, постановлену у справі між тими ж сторонами про той же предмет, якою повернуто позов ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що він не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
6. Постановою Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2018 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 лютого 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що доповненням від 20 грудня 2007 року до договору позики сторони домовилися вважати, що позика видана ОСОБА_2 як фізичною особою - громадянином, а не як приватним підприємцем, тому підстав вважати спір господарським немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. У березні 2018 року ДП "Інгаз" подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Апеляційного суду Донецької області від 21 березня 2018 року з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
9. Касаційна скарга мотивована тим, що спір у справі виник між двома суб`єктами господарювання і правовідносини, які виникли між ними, є господарськими, тому справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Крім того, заявник послався на те, що доповнення до договору позики підписували інші особи, ніж підписували первісний договір, відтак відступлення права вимоги за договором не відбулось.
Позиція інших учасників справи
10. У липні 2018 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому, послався на те, що додатковою угодою від 20 грудня 2007 року було уточнено особу позикодавця і ця додаткова угода не визнана судом недійсною. При цьому, позивач вважає, що відповідно до ст. 512 - 516 ГК України відступив своє право вимоги як фізичної особи-підприємця собі ж як фізичній особі.
11. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні касаційної скарги ДП "Інгаз" та залишити постанову апеляційного суду без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
12. 21 травня 2018 року Верховний Суд відкрив провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
13. 17 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до розгляду.
14. 08 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
15. Відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
16. 31 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
17. Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
18. Суди зазначали, що 07 червня 2006 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ДП "Інгаз" було укладено договір позики, відповідно до умов якого підприємець ОСОБА_2 зобов`язався позичити 10 тис. грн на строк до 31 грудня 2006 року.
19. 20 грудня 2007 року ОСОБА_2 та ДП "Інгаз" уклали додаткову угоду до договору позики, в якому погодили вважати, що ОСОБА_2 в основному договорі виступав як фізична особа, а не як приватний підприємець. Крім того, цією угодою сторони встановили розмір відсотків за користування позикою.
20. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що основний договір позики було укладено між юридичною особою та суб`єктом підприємницької діяльності, тому справа за суб`єктним складом підсудна господарському судочинству.
21. Частиною 1 статті 15 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_2 до суду) встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Аналогічна стаття міститься у новій редакції ЦПК України, зокрема у частині першій статті 19.
22. Відповідно до пунктом 1 частини першої статті 12 ГПК України (тут і далі - у редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_2 до суду) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
23. З аналізу пункту 1 частини першої статті 12 ГПК України вбачається, що укладення договору між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем не є безумовною підставою для розгляду спору між ними в порядку господарського судочинства, оскільки для цього слід встановити наявність саме господарських правовідносин між сторонами. За відсутності господарських правовідносин між сторонами, спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.