П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/924/18
Провадження № 11-309заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
представника відповідача - Гунченко О. А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за апеляційною скаргою Комісії на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2019 року (судді Юрченко В. П., Васильєва І. А., Пасічник С. С., Ханова Р. Ф., Хохуляк В. В.),
УСТАНОВИЛА :
26 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції, у якому просив визнати протиправним ненадання Комісією публічної інформації, а саме копій: усіх пояснень та доданих до них документів, які суддя ОСОБА_2 . надав Комісії під час проходження кваліфікаційного оцінювання; рішення колегії Комісії від 24 липня 2018 року за результатами проходження кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_2 ; рішення Комісії від 21 вересня 2018 року, на підставі якого ОСОБА_2 рекомендовано призначити на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що 3 жовтня 2018 року на підставі Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI) він звернувся до Комісії із запитом про надання публічної інформації, на який йому надано часткову відповідь. Проте відповідачем усупереч вимогам зазначеного Закону не надано наведеної вище інформації із суддівського досьє ОСОБА_2, загальний доступ до якого гарантовано Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), що порушує право позивача на збирання, використання та поширення інформації, передбачене статтею 34 Конституції України.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 20 лютого 2019 року позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Комісії по ненаданню обґрунтованої відповіді на запит ОСОБА_1 від 3 жовтня 2018 року та зобов`язав відповідача повторно розглянути зазначений запит і надати на нього обґрунтовану відповідь.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що Комісія у відповідь на запит позивача про отримання публічної інформації не навела належного обґрунтування ненадання прийнятих щодо ОСОБА_2 рішень, не розглянула в установленому законом порядку й запит у частині надання письмових пояснень судді та доданих ним документів.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Комісія подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2019 року скасувати й ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
Скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і дійшов помилкового висновку про те, що Комісією не було надано відповіді на запит позивача відповідно до вимог закону, суд неповно дослідив докази і не встановив у повному обсязі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, адже Комісією було надано вичерпну відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 , та відмови у наданні доступу до інформації, про яку зазначає позивач, у розумінні статті 22 Закону № 2939-VI не було.
Відзиву на апеляційну скаргу Комісії ОСОБА_1 не надав.
У судовому засіданні представник Комісії підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній мотивів.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, у якому також заперечує проти задоволення апеляційної скарги Комісії та просить залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення представника відповідача, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У ході розгляду справи судом встановлено таке.
3 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подав до Комісії запит про отримання публічної інформації, що був направлений на електронну пошту відповідача, в якому просив:
1) повідомити, чи станом на 2 жовтня 2018 року у досьє судді ОСОБА_2 була відображена уся інформація, яка там має бути відповідно до вимог законодавства;
2) вказати дати, коли досьє судді ОСОБА_2 розміщено на сайті Комісії та усі дати його оновлення;
3) вказати повний перелік документів, які надав суддя ОСОБА_2 Комісії з моменту розміщення його досьє на сайті до 2 жовтня 2018 року;
4) надати йому копії усіх пояснень та доданих до них документів, які суддя ОСОБА_2 надав Комісії під час проходження кваліфікаційного оцінювання;
5) надати копію документа відповідно до якого члени Комісії встановили факт закриття (припинення) кримінального провадження щодо судді ОСОБА_2;
6) надати копію рішення колегії Комісії за результатом кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_2 та окремі думки, якщо такі були;
7) надати рішення Комісії від 21 вересня 2018 року про рекомендування до призначення судді ОСОБА_2;
8) повідомити кількість голосів членів Комісії "за" та "проти" рекомендування до призначення судді ОСОБА_2
Підставами для отримання вказаної інформації ОСОБА_1 у запиті зазначив про відсутність у матеріалах суддівського досьє судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_2 документів (у тому числі про закриття відносно нього кримінального провадження), на які він посилався під час проходження кваліфікаційного оцінювання 15 травня 2018 року та 24 липня 2018 року. Також у досьє відсутня анкета судді, а є лише анкета кандидата на посаду судді.
Запитувану інформацію ОСОБА_1 просив надіслати в електронній формі на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3
ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну адресу ОСОБА_1 надійшла відповідь № М-5466/18 за підписом в. о. голови Комісії Щотки С. О., в якому зазначено таку інформацію: "В електронному файлі суддівського досьє судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_2 станом на 2 жовтня 2018 року містилась інформація (документи, матеріали), що була наявна у паперовій формі досьє на момент його підготовки до оприлюднення на офіційному веб-сайті Комісії.
Суддівське досьє судді ОСОБА_2 розміщено на офіційному веб-сайті Комісії у підрозділі "Суддівське досьє" розділу "Оцінювання" 17 січня 2018 року, вказаний файл після цього не оновлювався.
Також інформуємо, що за даними автоматизованої системи діловодства Комісії з моменту розміщення досьє на сайті до 2 жовтня 2018 року від судді ОСОБА_2 надійшли: заява про долучення матеріалів до суддівського досьє, зареєстрована 15 березня 2018 року за № 21-7949/18 та заява щодо ознайомлення з матеріалами суддівського досьє, зареєстрована 17 квітня 2018 року за № 21-114454/18.
Частиною сьомою статті 85 Закону № 1402-VIII встановлено, що доступ до матеріалів суддівського досьє як до публічної інформації здійснюється виключно через веб-сайт Комісії.
Пунктом 6.1 Порядку формування і ведення суддівського досьє, затвердженого рішенням Комісії від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, передбачено, що до початку функціонування автоматизованої системи суддівські досьє формуються і ведуться у паперовій формі, загальний доступ до якої не забезпечується. На сьогодні функціонування автоматизованої системи не розпочато.
Підпунктом 4.12.9 пункту 4.12 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, визначено, що копія рішення Комісії надається особі, стосовно якої його ухвалено, за відповідним зверненням такої особи.
Ураховуючи наведене, надання Комісією вказаних у запиті копій документів (матеріалів) із суддівського досьє ОСОБА_2 та копій відповідних рішень Комісії не вбачається можливим. Відомості про наявність окремої думки під час ухвалення рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА_2 - відсутні".
ОСОБА_1 не погодився із ненаданням Комісією на його запит копій усіх пояснень та доданих до них документів, які суддя ОСОБА_2 надав відповідачу під час проходження кваліфікаційного оцінювання, а також копії рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_2 та рішення, на підставі якого ОСОБА_2 рекомендовано призначити на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва, тому звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку доводам учасників справи, наведеним на обґрунтування їх вимог, Велика Палата Верховного Суду керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 34 Конституції Україникожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб -на свій вибір.
Згідно зі статтею 5 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Статтею 20 зазначеного Закону визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5 Закону 2939-VI).
Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Вимоги як до змісту (наповнення) досьє кандидата на посаду судді, так і до способу його формування і ведення, а також порядку доступу до нього встановлені Законом № 1402-VIII.
Згідно з частиною п`ятою статті 85 Закону № 1402-VIII досьє кандидата на посаду судді має містити: 1) документи, подані кандидатом на посаду судді відповідно до частини четвертої статті 81 цього Закону; 2) інформацію щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної етики; 3) матеріали проведення спеціальної перевірки та іншу інформацію щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію доброчесності, зокрема, відповідність витрат і майна кандидата на посаду судді та членів його сім`ї задекларованим доходам, у тому числі копії декларацій, поданих відповідно до цього Закону та законодавства у сфері запобігання корупції; 4) іншу інформацію та матеріали, визначені пунктами 6, 13-17 частини четвертої цієї статті.
Частиною сьомою статті 85 Закону № 1402-VIII встановлено, що суддівське досьє (досьє кандидата на посаду судді) є відкритим для загального доступу на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, за винятком: 1) відомостей про місця проживання або перебування, дати народження фізичних осіб, їх адрес, номерів телефонів чи інших засобів зв`язку, адрес електронної пошти, реєстраційних номерів облікових карток платників податків, серій та номерів паспортів, військових квитків, місцезнаходження об`єктів власності (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об`єкт), реєстраційних номерів транспортних засобів; 2) відомостей про результати проведення тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей судді (кандидата на посаду судді), загальних здібностей судді (кандидата на посаду судді), а також медичних відомостей; 3) будь-яких відомостей та даних щодо неповнолітніх дітей, крім відомостей щодо майна, майнових прав, активів, інших об`єктів декларування, що перебувають у їх власності відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається суддею (кандидатом на посаду судді); 4) інформації, що містить державну таємницю. Доступ до матеріалів суддівського досьє (крім вказаних вище в частині сьомій цієї статті) як до публічної інформації здійснюється виключно через веб-сайт Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація -це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.