У Х В А Л А
04 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 620/3487/18
Провадження № 11-418апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаКнязєва В. С.,
суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила наявність підстав для прийняття до провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення, у якій ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області (далі - Сновська міська рада) про визнання протиправним та скасування рішення двадцятої сесії сьомого скликання Сновської міської ради від 23 квітня 2018 року № 31-20/VII про відмову в погодженні при наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам.
Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалою від 26 жовтня 2018 року відмовив у відкритті провадження у цій справі.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 грудня 2018 року ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року залишив без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що спір у цій справі є приватноправовим, оскільки земельна ділянка, на яку претендує позивач, уже перебуває в користуванні іншої особи відповідно до договору оренди. При цьому відповідач як власник земельної ділянки вільний у виборі суб`єкта щодо надання йому права користування земельною ділянкою, і в цих правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій. Предметом спору є правильність формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідного права власності щодо неї, що виключає розгляд цього спору за правилами адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, при цьому зазначає про публічно-правовий характер цього спору. Також зазначає про те, що звернулась з аналогічним позовом до суду загальної юрисдикції, однак їй було відмовлено у відкритті провадження.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 25 січня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою
від 18 квітня 2019 року призначив її до розгляду.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
від 19 квітня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Сновської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Ураховуючи, що в касаційній скарзі порушено питання про скасування судових рішень, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.