ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/3506/18
Провадження № 12-39гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідачаКібенко О. Р.,
суддів: Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20 грудня 2018 року, постановлену суддею Присяжнюком О. О.,
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28 січня 2019 року, ухвалену колегією суддів у складі Плахова О. В., Мартюхіної Н. О., Шутенко І. А.,
у справі за позовом ОСОБА_1
до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Історія справи
Короткий зміст та підстави позовних вимог
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним та скасування рішення від 25 жовтня 2018 року № 118 р/к Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, зобов`язання відповідача поновити провадження у справі.
2. На обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на безпідставне закриття цим відділенням провадження у справі № 1/02-11-17 про порушення Фірмою "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема частини першої статті 13, пункту 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що може призвести до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. Такі дії полягали у включенні до структури тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій таких складових, як "проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки", які не передбачені Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Господарський суд Харківської області ухвалою від 20 грудня 2018 року на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відмовив у відкритті провадження у справі. Суд послався на те, що позовна заява підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки позивачем у справі є фізична особа, яка не має статусу підприємця.
4. Східний апеляційний господарський суд постановою від 28 січня 2019 року ухвалу Господарського суду Харківської області від 20 грудня 2018 року залишив без змін з тих підстав, що позовна заява підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки предметом спору є визнання недійсним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
5. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування зазначених судових рішень та про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Скаржник зазначає, що суд загальної юрисдикції, до якого відсилає місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі для розгляду справи в порядку цивільного судочинства, як і суд адміністративної юрисдикції, до якого відсилає в оскаржуваній постанові апеляційний господарський суд для розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, не є належними судами для розгляду справи про визнання недійсним та скасування рішення органу Антимонопольного комітету України, оскільки юрисдикція господарських судів у цій категорії справ прямо передбачена законом.
Доводи іншого учасника справи
7. Відповідач не скористався правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу.
Рух касаційної скарги
8. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 25 лютого 2019 року відкрила касаційне провадженнята ухвалою від 12 березня 2019 року на підставі частини шостої статті 302 ГПК України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо юрисдикції розгляду цієї справи та вважає, що цей спір слід вирішувати в порядку господарського судочинстваз огляду на таке.
10. Вимогами у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення органу Антимонопольного комітету України про закриття провадження у справі за позовом фізичної особи.
11. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
12. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
13. Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
14. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
15. Разом з тим, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
16. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
17. Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.