У Х В А Л А
02 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/23000/17
Провадження № 12-306гс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідачаКібенко О. Р.,
суддів: Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж.М., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Королюка І. В.,
позивача - ОСОБА_1,
представників учасників справи:
Антимонопольного комітету України - Данилова К. О., Максименко А. П.,
Приватного підприємства "В Тікет" - Покотило М. Б.,
розглянула подані в судовому засіданні заяви позивача - ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г. від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства "В Тікет" про визнання недійсним рішення.
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комітету про визнання недійсним рішення від 08 листопада 2017 року про відмову в розгляді справи за заявою позивача про порушення ПП "В Тікет" законодавства про захист економічної конкуренції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень та ухвалення нового про задоволення позову.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 21 листопада 2018 року відкрила касаційне провадження та ухвалою від 18 грудня 2018 року на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передала справу разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
26 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду ухвалою призначила справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників на 27 лютого 2019 року.
18 січня 2019 року Велика Палата Верховного Суду ухвалою за клопотанням ОСОБА_1 призначила справу до розгляду у судовому засіданні з повідомленням (викликом) її учасників на 04 червня 2019 року, а в останній раз у судовому засіданні оголошено перерву до 02 липня 2019 року.
02 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявами про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду: Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Прокопенка О.Б., Рогач Л .І., Ситнік О . М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г. При цьому заяви про відвід суддів Анцупової Т.О. та Гудими Д.А. ним заявлено усно.
Як на підставу для відводу суддів, ОСОБА_1 послався на пункт 5 частини першої статті 36 ГПК України, а саме наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів.
На обґрунтування цієї підстави ОСОБА_1 зазначив, що в пункті 93 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Мікалефф проти Мальти" йдеться по те, що існування неупередженості повинно бути визначено за наступними критеріями: суб?єктивний тест, що вивчає персональні переконання і поведінку конкретного судді, з метою визначення чи існувало неупереджене або суб?єктивне ставлення судді у конкретній справі; відповідно до об?єктивного тесту визначається чи суд, а також, серед іншого, його структура, забезпечила відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно йог неупередженості.
ОСОБА_1 послався на те, що у процесі призначення суддів Верховного Суду не було дотримано верховенства права з точки зору дотримання вимог законодавства членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ) Козловим Андрієм Георгійовичем та Лукашем Тарасом Валерійовичем під час здійснення ним повноважень, що ставить під сумнів справедливість призначення суддів, рішення відносно яких були прийняті в тому числі за їх участю. Стверджує, що суддя Верховного Суду не може відповідати принципам неупередженості, зокрема, за об?єктивним критерієм, та принципам справедливості, оскільки призначення суддів відбулося за участю цих членів ВККСУ, які не відповідали вимогам закону.
Щодо члена ВККСУ Козлова А. Г . заявник вказує на невідповідність вимогам Закону України "Про судоустрій та статус суддів" стажу його професійної діяльності, відсутність відомостей про нього як адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України, а також на невідповідність цього члена ВККСУ вимогам закону, оскільки станом на момент надання рекомендацій та призначення на посади суддів Верховного Суду він не зупинив своєї адвокатської діяльності.
Стосовно члена ВККСУ Лукаша Т.В. заявник посилається на невідповідність цього члена ВККСУ вимогам закону, оскільки станом на момент надання рекомендацій та призначення на посади суддів Верховного Суду він не зупинив своєї адвокатської діяльності.
Тому, на думку ОСОБА_1, судді Великої Палати Верховного Суду не можуть відповідати принципам неупередженості, зокрема, за об`єктивним критерієм та принципам справедливості.
Перевіривши наведені ОСОБА_1 доводи, на обґрунтування заяв про відвід суддів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке.
За правилами частини п?ятої статті 33 ГПК України у визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного господарського суду (палатою), об`єднаною палатою Касаційного господарського суду (об`єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).
Згідно з частиною шостою статті 302 цього ж Кодексу справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) є судом, установленим законом, для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на оскаржувані ним судові рішення у цій справі.
Вирішуючи у цьому провадженні питання про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду від розгляду справи, та, постановляючи за наслідками його розгляду дану ухвалу, Велика Палата Верховного Суду зважає на те, що відповідні заяви ОСОБА_1 від 02 липня 2019 року подані в одній справі з одних і тих же підстав, тобто ці заяви фактично є єдиним зверненням до суду з відводом суддів Великої Палати Верховного Суду.
З огляду на закріплені у параграфі 2 глави 2 розділу І та статті 39 ГПК України правила інстанційної юрисдикції й порядок вирішення заявленого відводу для вирішення питання про відвід суддів такого колегіального органу Верховного Суду як Велика Палата іншого суду законодавством не встановлено.