У Х В А Л А
27 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/972/18
Провадження № 11-395заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Ключник А. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
представник відповідача - Русакова І. Г.
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_2 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Ткачука Олега Степановича і заяву про самовідвід судді Ткачука Олега Степановича від участі у справі № 9901/972/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2019 року,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити її позовні вимоги.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявив відвід судді Великої Палати Верховного Суду Ткачуку О. С., посилаючись на те, що у квітні 2018 року Рада суддів України проводила перевірку організації роботи Голосіївського районного суду м. Києва, у якій брав участь голова Ради суддів України - Ткачук О. С. Обґрунтовуючи наявність підстав для відводу зазначеного судді, заявник вважає ця обставина може викликати сумнів в неупередженості його, як судді.
Представник відповідача вирішення заявленого відводу поклав на розсуд суду.
Разом із тим, суддя Великої Палати Верховного Суду Ткачук О. С. зазначив, що він як Голова Ради суддів України з метою виконання завдань по здійсненню контролю за організацію діяльності судів робочою групою Ради суддів України проводив перевірку організації роботи Голосіївського районного суду м. Києва, результати якої викладено у рішенні від 18 травня 2018 року № 20. З метою запобігання сумнівів щодо безсторонності суду суддя Ткачук О. С. заявив самовідвід від розгляду цієї справи.
Перевіривши наведені представником позивача ОСОБА_2 на обґрунтування заяви про відвід судді доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, водночас вважає за необхідне задовільнити заявлений суддею Ткачуком О. С. самовідвід з огляду на таке.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").