Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 522/17771/14-ц
провадження № 61-40336св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2015 року у складі судді Шенцевої О. П. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2018 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Калараша А. А., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Позовна заява мотивована тим, що вона до 20 серпня 2005 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із нею. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2007 року по справі № 2-821/07 з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 грудня 2016 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення суду звернуто до примусового виконання. Відповідач рішення суду належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості.
Ураховуючи наведене та збільшення позовних вимог, позивач просила стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів, що утворилась за період з 01 січня 2007 року по 01 жовтня 2014 року, у розмірі 495 036,46 грн та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань зі сплати аліментів за період з 01 січня 2008 року по 03 лютого 2015 року у розмірі 3 151 109,20 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що утворилась за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2007 року, за період з 01 січня 2007 року по 01 жовтня 2014 року у розмірі 495 036,46 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що утворилась за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2007 року, за період з 01 січня 2008 року по 03 лютого 2015 року у розмірі 10 000 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 3 654 грн.
Суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань зі сплати аліментів виникла заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що утворилась за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2007 року, за період з 01 січня 2007 року по 01 жовтня 2014 року у розмірі 495 036,46 грн. У результаті цього одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені), яка нарахована позивачем у порядку статті 196 СК України, що становить, з урахуванням зменшення у зв`язку з матеріальним становищем відповідача, 10 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2015 року у частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості по аліментах за період з 1 січня 2007 року по 1 жовтня 2014 року змінено. Зменшено розмір заборгованості з 495 036,46 грн до 73 250,72 грн.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пені за несвоєчасне виконання зобов`язань зі сплати аліментів скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В іншій частині заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Апеляційного суду Одеської області від 18 жовтня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4, задоволено частково.
Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2015 року в частині стягнення заборгованості по аліментам скасовано. Ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів відмовлено.
У решті рішення суду залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що районний суд дійшов помилкового висновку щодо необхідності стягнення заборгованості по аліментам, стягнутим за рішенням суду, оскільки, враховуючи положення статей 187, 194 СК України, Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній на час виникнення заборгованості, суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір. Зазначав, що при відсутності спору щодо розміру заборгованості за аліментами вона стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження", а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості. У протилежному випадку це призведе до подвійного стягнення аліментів за рішенням суду.
У частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів суд апеляційної інстанції виходив із доведеності наявними у справі доказами вини відповідача у виникненні заборгованості по аліментам, а також із тієї обставини, що позивач погодилася з рішенням суду першої інстанції в частині зменшення пені по аліментам у розмірі 10 000 грн та не оскаржувала його.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені, скасувати постанову апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року у справі № 522/26378/15 щодо скасування постанови начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Шуляченко М. Б. від 22 квітня 2015 року про скасування розрахунку заборгованості по аліментах, складеного державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Назаровою В. В.
Зазначено, що висновок суду апеляційної інстанції щодо відмови у стягненні заборгованості по аліментам не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на законі та не підтверджується матеріалами справи, оскільки, починаючи з квітня 2014 року, між сторонами у справі та державним виконавцем мають місце судові процеси про стягнення аліментів, оскарження дій державного виконавця, роз`яснення порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів, які направлені на встановлення дійсного розміру заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів.
У частині стягнення неустойки (пені) касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не установив обставин, з якими закон пов`язує зменшення розміру неустойки платника аліментів.
Відзив на касаційну скаргу позивач до суду не подав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі та 20 серпня 2005 року їх шлюб було розірвано Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, актовий запис № 153.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим Першим Приморським від реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси від 16 грудня 2005 року, актовий запис від 01 травня 2005 року № 126.
Син сторін постійно проживає разом з матір`ю - ОСОБА_1 .
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2007 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 були стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму, починаючи з 13 грудня 2006 року до досягнення повноліття дитиною, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
17 жовтня 2007 року на підставі вказаного рішенню видано виконавчий лист, який був пред`явлений до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби.
У травні 2014 року ОСОБА_1 стало відомо, що відповідач займається підприємницькою діяльністю, у зв`язку з чим з метою з`ясування зазначених обставин нею було подано відповідну заяву до державного виконавця.
Згідно із відповіддю з Державної податкової інспекції Приморського району м. Одеси Головного управління міністерства доходів України в Одеській області від 03 грудня 2014 року № 40591/9/15-53-1705 на запит державного виконавця, ОСОБА_2. зареєстрований як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Сума доходу за період з 2007 року по вересень 2014 року, згідно наданих звітів та декларацій платника єдиного податку у 2007 році склала - 6 244 грн, у 2008 році - 18 732 грн, 2009 році - 14 790 грн, 2010 році - 195 400 грн, 2011 році - 370 080 грн, 2012 році - 361 031 грн, 2013 році - 369 439 грн, 3 квартал 2014 року - 447 263 грн.
На підставі зазначеної відповіді з податкової інспекції державним виконавцем другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Назаровою В. В. складено розрахунок заборгованості по аліментам, згідно з яким станом на 01 жовтня 2014 року заборгованість по сплаті аліментів за період з 01 січня 2007 року по 01 жовтня 2014 року складає 495 036,46 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.