Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа 635/2650/16-ц
провадження № 61-17855 св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
треті особи: ОСОБА_7, Служба у справах дітей районної державної адміністрації Харківського району Харківської області, приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Павлова Олена Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області у складі судді Панас Н. Л. від 21 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Шаповал Н. М., Кіпенка І. С., Кружиліної О. А., від 16 березня 2017 року
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1, який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договорів недійсними та визнання права власності на 1/ 2 частку житлового будинку в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги мотивовано тим, що неповнолітній ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в шлюбі, укладеному 13 лютого 1993 року між позивачем та ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина, до складу якої входить Ѕ частка будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Після звернення до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав неповнолітнього сина позивачу стало відомо, що зазначений будинок на праві власності належить ОСОБА_4 - племінниці померлої на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 03 грудня 2010 року, яким було визнано право власності на спірний будинок в порядку спадкування за законом, визнано дійсним договір купівлі-продажу будинку, укладений 07 грудня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та визнано ОСОБА_4 власником спірного будинку. Позивач вказував, що ОСОБА_8 на час смерті свого батька ОСОБА_9, який помер у 2003 році та матері ОСОБА_10, яка померла у 2009 році, мешкала у спірному будинку, а тому прийняла спадщину. Просив визнати право власності на Ѕ частку спірного будинку за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом та просив визнати недійсним договір купівлі-продажу спірного будинку, укладений 07 грудня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У серпні 2016 року позивач уточнив свої вимоги та просив визнати недійсними: договір купівлі-продажу Ѕ частки спірного будинку, укладений 02 червня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ; договір купівлі-продажу Ѕ частки спірного будинку, укладений 30 травня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач ОСОБА_4 розпорядилася домоволодінням у той час, коли судом було порушено справу щодо визнання права власності на частку у спірному майні. Крім того, позивач указував, що не отримавши дозвіл в органах опіки та піклування на вчинення правочинів, ОСОБА_4 порушила права своїх дітей як співвласників будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 грудня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Рішення суду мотивовано тим, що мається судове рішення, яким за ОСОБА_4 визнано право власності на спірний будинок. Вказане рішення ніким не оскаржене та не скасоване, набрало законної сили. Тому суд відхилив доводи позивача, що неповнолітній ОСОБА_2 має право на спадкування Ѕ частки у спірному будинку. Крім того, суд не погодився з доводами позивача, що діти ОСОБА_4 мали право на майно у вигляді спірного будинку, а отже їх права унаслідок укладення спірних договорів купівлі-продажу часток будинку не порушені.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16 березня 2017 року відмовлено в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1, та рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 грудня 2016 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивачем не дотримано встановлений частиною першою статті 1297 ЦК України обов`язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Крім того, суд зазначив, що існує судове рішення, яким визнано право власності на спірний будинок за ОСОБА_4, яке не було оскаржене, тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні. Пославшись на Постанову Пленуму Верховного суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", апеляційний суд вказав, що позивач, як особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права та обов`язки, має право оскаржити рішення Харківського районного суду Харківської області від 03 грудня 2010 року в апеляційному порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди, ухвалюючи рішення, не в повній мірі врахували обставини справи. Не взяли до уваги що спадкодавець ОСОБА_8 не брала участі в цивільній справі, що розглядалася Харківським районним судом Харківської області у 2010 році, рішенням якого було визнано право на спірний будинок за сестрою та племінницею померлої, а тому позивач, який звернувся до суд в інтересах неповнолітнього спадкоємця, має право при розгляді даної цивільної справи оспорювати обставини, встановлені вказаним судовим рішенням. Вказує, що суди першої та апеляційної інстанції не в повній мірі дослідили подані докази, неправильно встановили обставини справи, внаслідок чого неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
У серпні 2017 року позивач надав письмові пояснення, у яких вказував, що рішення Харківського районного суду Харківської області від 03 грудня 2010 року скасовано рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07 червня 2017 року. Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною та про визнання права власності на житловий будинок.
Доводи особи, яка подала відзив
У відзиві на касаційну скаргу відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказують, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого права. Спадкодавець ОСОБА_8 свого часу не прийняла спадщину після смерті батьків, не виконала свого обов`язку щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, не звернулася за його державною реєстрацію, тобто не набула права власності на спірний будинок. Із моменту набуття права власності на спірний будинок ОСОБА_4 та за життя ОСОБА_8, остання не вчиняла дій щодо оформлення спадщини, тому її спадкоємці позбавлені права заявляти вимогу щодо права власності на будинок і позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві - Кривцовій Г. В.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У справі, що переглядається, встановлено, що спірним є домоволодіння АДРЕСА_1 .
Вказаний будинок з надвірними спорудами належав на праві власності ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На це домоволодіння відкрилась спадщина.
Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_11 був його син - ОСОБА_9 , який проживав та був зареєстрований спірному будинку разом зі своєю дружиною ОСОБА_10
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, а ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_12 та ОСОБА_3 є доньками ОСОБА_9 та ОСОБА_10
ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Її спадкоємцями є її сини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7 .
ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_3 .
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 03 грудня 2010 року за ОСОБА_3 було визнано право власності на перебудований житловий будинок з усіма надвірними будівлями та спорудами, розташований у АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнано дійсним укладений 07 грудня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу спірного житлового будинку та визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 .
30 травня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу Ѕ частки сіпрного житлового будинку.
02 червня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу Ѕ частки спірного житлового будинку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню .