1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



01 липня 2019 року

м. Київ



Справа № 904/4343/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,



розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Юнікон" (далі - ПрАТ "Юнікон", Відповідач)

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2018

(суддя Рудь І.А.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.02.2019 (головуючий суддя - Чередко А.Є., судді Коваль Л.А. і Пархоменко Н.В.)

зі справи № 904/4343/18

за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця", Позивач)

до ПрАТ "Юнікон"

про стягнення 204 796,53 грн.



РУХ СПРАВИ



Короткий зміст позовних вимог



1. Позов було подано про стягнення штрафних санкцій у сумі 204 796,53 грн. відповідно до умов договору поставки від 28.08.2017 №ЦЗВ-03-06217-01 (далі - Договір).



2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2018:

- позов задоволено частково;

- стягнуто з Відповідача на користь Позивача 15 057,34 грн. пені, 58 556,74 грн. штрафу і 1 577,45 грн. витрат зі сплати судового збору, 2 631,89 грн. витрат, пов`язаних з розглядом справи;

- у решті позову відмовлено.

4. Рішення мотивовано неналежним виконанням Відповідачем своїх договірних зобов`язань і обґрунтованістю позовних вимог саме в зазначених сумах.

5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.02.2019:

- апеляційну скаргу Відповідача залишено без задоволення;

- апеляційну скаргу Позивача задоволено частково;

- рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 6 453,14 грн. пені та 25 095,72 грн. штрафу;

- ухвалено в цій частині нове рішення;

- стягнуто з Відповідача на користь Позивача 6 453,14 грн. пені та 25 095,72 грн. штрафу;

- у решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін;

- стягнуто з Відповідача на користь Позивача судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 708,39 грн.



6. Постанову мотивовано тим, що звільнення Відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань за Договором суперечило б вимогам статей 546, 549, 550 Цивільного кодексу України, статей 216, 217, 230-232 Господарського кодексу України.



Короткий зміст вимог касаційної скарги



7. У касаційній скарзі до Верховного Суду ПрАТ "Юнікон", зазначаючи про неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення місцевого господарського суду в даній справі в частині стягнення з названого товариства на користь Позивача 15 057,34 грн. пені, 58 556,74 грн. штрафу, 1 577,45 грн. судового збору, 2 631,89 грн. витрат, пов`язаних з розглядом справи, та постанову апеляційної інстанції з цієї справи в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 6 453,14 грн. пені та 25 095,72 грн. штрафу і про стягнення з ПрАТ "Юнікон" на користь Позивача 6 453,14 грн. пені та 25 095,72 грн. штрафу й ухвалити в цій частині нове рішення, яким у стягненні штрафних санкцій відмовити.



8. Відповідачем, крім того, подано до суду заяву про поворот виконання судового наказу у цій справі, виданого господарським судом Дніпропетровської області 17.01.2019, а також судового наказу, виданого господарським судом Дніпропетровської області 06.03.2019 за заявою ПрАТ "Юнікон", і стягнути з Позивача усі безпідставно стягнуті кошти за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2018 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.02.2019 у справі № 904/4343/18.



АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ



Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Приймаючи рішення зі справи, суди попередніх інстанцій неправомірно відхилили доводи Відповідача про невідповідність обсягів замовлень, встановлених наданими рознарядками, максимальному обсягу продукції, що може бути поставлена постачальником протягом місяця, погодженого сторонами, шляхом акцептування тендерної пропозиції постачальника. При цьому суди не застосували до спірних правовідносин положення статей 612-614, 638, 640, 641 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пункту 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", які підлягали застосуванню.

10. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин частину третю статті 551 ЦК України та статтю 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і, разом із судом першої інстанції, - частину третю статті 219 ГК України, яка підлягала застосуванню.

11. Рішенням апеляційного господарського суду було незаконно нараховано Відповідачу до сплати суму штрафних санкцій в сукупному розмірі 109 102,28 грн.

Доводи Позивача

12. У відзиві на касаційну скаргу Позивач заперечує проти її доводів, зазначаючи про їх необґрунтованість, безпідставність та про правомірність висновків апеляційного господарського суду, покладених в основу оскаржуваної постанови, і просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а зазначену постанову залишити без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ



13. Позивачем (як замовником) і Відповідачем (як постачальником) було укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а замовник - прийняти та оплатити продукцію, вказану у специфікації до цього договору, в тому числі частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів).



14. Згідно з умовою цього договору (пункт 5.2) Позивач направив Відповідачу рознарядки замовника, які вважаються дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання продукції.



15. Відповідач на виконання умов Договору поставив Позивачу товар згідно з актами приймання-передачі продукції.



За твердженням Позивача, Відповідач товар на загальну суму 2 927 836,80 грн. поставив з порушенням термінів поставки.



Водночас пунктом 10.1 Договору передбачено, що за порушення термінів поставки продукції постачальник оплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції; при цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань щодо допоставки продукції, якщо про інше його не попередив письмово замовник.



У зв`язку з викладеним Позивач на підставі пункту 10.1 Договору нарахував Відповідачу та просив стягнути з Відповідача пеню в сумі 57 807,72 грн. за загальний період з 27.10.2017 по 17.04.2018 і штраф у сумі 146 989,08 грн.



16. Відлік строку постачання продукції слід здійснювати з дати одержання рознарядки, а не з дати її складання.



Строк постачання продукції за рознарядкою від 01.03.2018 вартістю 557 683,20 грн. Відповідачем було прострочено, а за актом приймання-передачі від 02.04.2018 № 09 продукція була поставлена в межах встановленого Договором строку.



17. За розрахунками, здійсненими місцевим господарським судом, з якими погодився і апеляційний господарський суд, позовні вимоги є обґрунтованими в частині стягнення з Відповідача пені в сумі 21 510,48 грн. та штрафу в сумі 83 652,48 грн.; у решті ж позовні вимоги задоволенню не підлягають.



18. Апеляційний господарський суд відхилив доводи Відповідача щодо невідповідності наданих рознарядок заявленому максимальному обсягу щомісячної технологічної можливості Відповідача та подання рознарядок з порушенням строку постачання, оскільки умови постачання продукції, в т.ч. її кількість та строки, були погоджені сторонами шляхом підписання Договору, специфікації та додаткової угоди до Договору, який підлягає обов`язковому виконанню сторонами, не змінений, не розірваний і не визнаний недійсним. З урахуванням того, що всі спірні рознарядки були направлені Відповідачу до закінчення строку дії Договору, поставка спірної продукції відбулася в межах дії та рамках Договору; останній, згідно з його пунктом 13.7 (в редакції додаткової угоди до Договору), в частині оплати діє до повного виконання сторонами зобов`язань та в разі наявності потреби замовника, що підтверджено відповідним повідомленням та рознарядкою, - до повного виконання.



19. Місцевий господарський суд дійшов висновку про існування підстав для зменшення заявлених до стягнення Позивачем сум: пені - на 30%, до 15 057,34 грн., та штрафу - на 30 %, до 58 556,74 грн.



Апеляційний господарський суд з цим не погодився, зазначивши, що: зі змісту рішення місцевого господарського суду не вбачається встановлення судом першої інстанції обставин, пов`язаних з винятковістю даного випадку, майнового стану сторін, оцінкою співвідношення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій з розміром збитків кредитора, врахуванням інтересів обох сторін; у матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчили б про існування підстав для зменшення розміру пені й штрафу. Також не підтверджується цими матеріалами й вчинення Позивачем дій (бездіяльності), які сприяли б порушенню зобов`язання Відповідачем, зловживання Позивачем монопольним становищем та правовий зв`язок такого становища з порушенням Відповідачем своїх зобов`язань за Договором.


................
Перейти до повного тексту