ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/4233/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - Банк, Позивач)
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019 (головуючий - суддя Антонік С.Г., судді: Березкіна О.В., Іванов О.Г.)
за позовом Банку
до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Управління, Відповідач)
про стягнення 119 167,50 грн.
Історія справи
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Позов було подано про стягнення 119 167,50 грн., у тому числі: 93 192 грн. основного боргу; 1 861 грн. - 3 % річних; 3 390,13 "втрат від інфляції"; 20 724,37 грн. пені.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором суборенди приміщення від 26.01.2018 № 26/2018.
1.3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2019 (суддя Загинайко Т.В.): позов Банку до Управління задоволено частково; стягнуто з Управління на користь Банку 93 192 грн. заборгованості, 9 086,54грн. пені, 384, 41 грн. "втрат від інфляції", 793,73 грн. 3% річних та 1 551,85 грн. витрат зі сплати судового збору; у решті позовних вимог - відмовлено.
1.4. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2019, Управління звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження, рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити Банку у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зупинити провадження у справі №904/4233/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/4502/18.
1.5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління.
1.6. До Центрального апеляційного господарського суду 14.03.2019 від Управління надійшла заява про зупинення провадження у справі № 904/4233/18 за апеляційною скаргою Відповідача до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/4502/18, від якої залежить вирішення даної справи.
1.7. В обґрунтування наведеного клопотання Управління зазначило, що предметом розгляду в даній справі є стягнення заборгованості за договором суборенди приміщення від 26.01.2018 № 26/2018, який оскаржується Відповідачем у судовому порядку, що підтверджується ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2019 про відкриття провадження у справі №904/4502/18. Наведене, на думку Управління, є підставою для обов`язкового зупинення судом провадження у справі №904/4233/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/4502/18, оскільки від нього залежить вирішення даної справи.
2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019: апеляційне провадження у справі № 904/4233/18 за апеляційною скаргою Управління на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2019 у справі № 904/4233/18 зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4502/18.
2.2. Ухвалу мотивовано тим, що: справа № 904/4233/18 є пов`язаною із справою № 904/4502/18, оскільки предметом позову у справі № 904/4502/18 є, зокрема, визнання недійсним договору суборенди приміщення від 26.01.2018 № 26/2018, а предметом позову у справі № 904/4233/18 є стягнення заборгованості за договором суборенди приміщення від 26.01.2018 № 26/2018.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Банк просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019 у справі № 904/4233/18 та направити справу для продовження розгляду справи до господарського суду апеляційної інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Банк зазначає, що зупинення провадження у справі може мати місце лише у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи та у випадку неможливості встановити і оцінити обставини, що мають значення для справи на підставі зібраних у справі доказів. Проте суд апеляційної інстанції не обґрунтував належним чином підстав зупинення апеляційного провадження у даній справі, пославшись лише на пов`язаність справ № 904/4502/18 та № 904/4233/18.
4.2. Скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки доводам Банку, викладеним у відзиві на апеляційну скаргу та наданим представником Банку у судовому засіданні щодо відсутності впливу результату розгляду справи № 904/4502/18 на розгляд даної справи.
4.3. Крім того, Банк зазначає про те, що частиною третьою статті 207 Господарського кодексу України передбачена можливість припинення господарського зобов`язання лише на майбутнє. Так, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов`язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), спожиті послуги тощо), при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов`язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним.
Тому скаржник стверджує, що розгляд справи №904/4502/18 ніяким чином не може вплинути на вирішення справи № 904/4233/18, оскільки предметом розгляду справи № 904/4502/18 є визнання недійсним договору суборенди приміщення від 26.01.2018 №26/2018 на майбутнє, а позовні вимоги Банку у справі № 904/4233/18 стосуються стягнення заборгованості із суборендної плати за приміщення, яке вже використовувалося відповідачем протягом 2018 року.
4.4. Банк вказує на те, що необгрунтоване зупинення провадження у справі має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
5. Позиція, викладена у відзиві на касаційну скаргу
5.1. Управління 27.06.2019 направило на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити в силі ухвалу суду апеляційної інстанції, а скаргу - без задоволення. Управління заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, та вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.
6. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
6.1. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод:
частина перша статті 6:
кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
6.2. Господарський процесуальний кодекс України:
частина перша статті 14:
суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом;
частина перша статті 74:
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
частина третя статті 74:
докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;
частина друга статті 76:
предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
частина перша статті 114:
суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій;
частина друга статті 114:
строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства;
частина перша статті 210:
суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази;
пункт 5 частини першої статті 227:
суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
пункт 4 частини першої статті 229:
провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому, зокрема, пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи;