ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 923/623/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Катеринчук Л. Й.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Херсонської області від 10.01.2019
у складі судді Пінтеліної Т. Г.
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2019
у складі колегії суддів: Богатиря К. В. (головуючий), Бєляновського В. В.,
Поліщук Л. В.
у справі № 923/623/18 (в межах справи № 923/1062/14 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод")
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод"
про стягнення заробітної плати
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Громадянин ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" про стягнення заробітної плати за період роботи у квітні-травні 1994 року з врахуванням індексу інфляції, в розмірі, який буде визначено після надання відповідачем відомостей про розмір заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, починаючи з 26.05.1994 по день фактичного розрахунку, розмір якого буде встановлено в судовому засіданні після надання відповідачем довідки про розмір заробітної плати.
2. У відповіді стосовно відзиву відповідача позивач просив позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за квітень-травень 1994 року в розмірі 10 994,08 грн, а також середній заробіток за весь час затримки в розмірі 1 517 183, 04 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.01.2019 залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у справі № 923/623/18 відмовлено у задоволенні позову.
4. Судові рішення прийняті з посиланнями на ст.ст. 116, 117, 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), ст.ст. 73, 74, 76, 80 Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності невиплаченої йому заробітної плати у період квітня - травня 1994, а відтак і вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати протягом 286 місяців в розмірі 1 517 183,04грн є необґрунтованою.
5. Під час розгляду справи, господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено:
5.1. Відповідно до наказу Херсонського суднобудівного заводу № 1190 від 28.11.1991 позивача прийнято на роботу в цех № 30 водієм автомобіля 1-го класу.
5.2. Згідно розпорядження № 28 від 26.05.1994 позивача звільнено з займаної посади згідно п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України - невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи.
5.3. Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилався на те, що на момент його звільнення існувала заборгованість по заробітній платі за два місяці (квітень-травень 1994 року), проте остання не була виплачена відповідачем, чим порушено вимоги статті 116 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 10.01.2019 та постановою апеляційного господарського суду від 04.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою з вимогою скасувати оскаржені судові акти та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/623/18 визначено склад колегії суддів: Банасько О. О. (головуючий), судді - Васьковський О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2019.
8. Ухвалою від 06.06.2019 Верховний Суд прийняв справу № 923/623/18 Господарського суду Херсонської області до провадження та відкрив касаційне провадження; призначив розгляд справи на 27.06.2019.
9. В судове засідання касаційної інстанції 27.06.2019 з`явився позивач та надав пояснення у справі.
10. Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про час та дату судового засідання сповіщений належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважного представника відповідача.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
( ОСОБА_1 )
11. Скаржник зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій порушено принцип справедливості та неупередженості, оскільки суди неповно дослідили наявні у справі докази, дали їм невірну оцінку та не мотивували неврахування деяких доказів.
12. Також скаржник наголошує, що посилання суду на Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 № 41 є незаконним, оскільки цей Перелік було затверджено в 1998 році, тоді як спірні відносини виникли в 1994 році.
13. Окрім того скаржник зауважує, що довідка про розмір середньомісячної заробітної плати в гривнях була надана відповідачем, тому саме від нього суд зобов`язаний був витребувати співвідношення карбованця 1994 року до гривні.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
15. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
За приписами частини 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Аналогічні приписи наведено й у Господарському процесуальному кодексі України (пункт 8 частини 1 статті 20).
Положення статей 116 та 117 КЗпП України свідчать, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадяться в день звільнення. У разі невиконання такого обов`язку з вини роботодавця, у працівника виникає право вимагати виплати йому роботодавцем середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період триваючого порушення роботодавцем права працівника на оплату праці. При цьому, до предмета доказування при розгляді зазначеного спору входять такі юридичні факти, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та проведення роботодавцем остаточного розрахунку із звільненим працівником.