ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/3724/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 (головуючий суддя: Скрипка І.М., судді: Іоннікова І.А., Чорногуз М.Г.)
за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави
до 1.Київської міської ради,
2. Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Котміст",
3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна спілка",
4.Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт",
5.Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд",
6.Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна затока",
7.Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателін",
8.Товариства з обмеженою відповідальністю "Провін",
9.Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест",
10. Головного управління юстиції у м. Києві в особі реєстраційної служби,
11.Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2",
12.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Індекс-Груп",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне управління Держгеокадастру у м. Києві,
про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на землю, визнання відсутності права
Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. 13.08.2018 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених вимог, викладених у п.17, п.18 резолютивної частини рішення.
2. Обґрунтовуючи заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Башта-2" вважає, що нововиявленими обставинами є закриття кримінального провадження №42016100000000581 за підозрою ОСОБА_1 у зловживанні владою та службовим становищем під час виконання повноважень заступника Київського міського голови - секретаря КМР; правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.04.2018 у справі №910/3724/14 та постановлення Господарським судом міста Києва ухвали від 24.07.2018 у справі №910/3724/14.
3. Заступник Генерального прокурора щодо задоволення заяви заперечив, зазначивши, що наведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, прокурор зазначає, що первісним набувачем спірних земельних ділянок (ОКЖК "Котміст") незаконно набуто право власності на них, що виключає можливість послідовної передачі на законних підставах права власності на ці землі, в тому числі ТОВ "Башта-2", а тому законних підстав для прийняття оспорюваних рішень про державну реєстрацію права власності заявника на нерухоме майно №15702016 та №15702631 від 10.09.2014 не було, у зв`язку з чим спірні рішення підлягають визнанню недійсними. Таким чином, на думку прокурора, без скасування пунктів 2, 5 рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 немає підстав для перегляду за нововиявленими обставинами пунктів 17, 18 цього рішення, якими задоволено похідні вимоги щодо визнання відсутності у заявника права власності на спірні земельні ділянки.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 (суддя Бойко Р.В.), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2", а саме: пункту 17 та пункту 18 резолютивної частини рішення, відмовлено повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2", а саме: пункту 17 та пункту 18 резолютивної частини рішення, - залишено без змін.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
5. 02.05.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Башта-2" подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/3724/14 безпосередньо до Касаційного господарського суду.
6. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 22.05.2019 у справі № 910/3724/14 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
7. Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
8. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
9. Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 24.06.2019.
10. 20.06.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві подані письмові пояснення.
11. 24.06.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Заступником Генерального прокурора до Касаційного господарського суду направлено відзив касаційну скаргу, який фактично надійшов до суду 26.06.2019.
12. 27.06.2019 до Касаційного господарського суду від Заступника Генерального прокурора надійшло клопотання про участь прокурора в судовому засіданні, в якому прокурор просить касаційний розгляд справи здійснювати в судовому засіданні за участю прокурора.
Клопотання мотивовано тим, що звернення прокурора до суду у спірних правовідносинах спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про скасування рішення органу місцевого самоврядування про безоплатне передання ОКЖК "Котміст" у власність та користування земельних ділянок, розташованих у Голосіївському районі столиці, тобто становить значний суспільний інтерес. Прокурор вважає, що розгляд справи без виклику учасників справи унеможливлює реалізацію органами прокуратури передбачену Конституцією України функцію представництва інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2", а саме: пункту 17 та пункту 18 резолютивної частини рішення, відмовлено повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2", а саме: пункту 17 та пункту 18 резолютивної частини рішення, - залишено без змін.
За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ч.ч.5,6 ст.301 ГПК України:
"5. Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
6. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи."
Тобто, відповідно до вказаної ч.6 ст.301 ГПК України, вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій вказаної статті 301 ГПК, обумовлено лише власним розсудом суду касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Ніяких інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у вказаній нормі не міститься.
Крім того, в ухвалі від 18 лютого 2019 року у справі № 756/5081/14-ц Велика Палата Верховного Суду відмовляючи в задоволенні аналогічного клопотання прокурора вказала наступне:
"Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції" (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі "Axen v. Germany", § 28).
Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду створила учасникам процесу у справі №756/5081/14-ц належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України."
Верховний Суд створив учасникам процесу у справі № 910/3724/14 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ГПК України.
З урахуванням зазначеного, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання Заступника Генерального прокурора про участь прокурора в судовому засіданні, а тому відхиляє його.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
13. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Башта-2" (скаржник, відповідач-11) просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/3724/14, прийняту за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Башта-2" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, повністю і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
14. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме п.11 ст.270 ГПК України, а також статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розглянув апеляційну скаргу ТОВ "Башта-2" без участі представника скаржника та за результатами розгляду прийняв оскаржувану постанову від 28.03.2019.
Відповідач-11 вказує, що упродовж довгого розгляду справи представником апелянта ТОВ "Башта-2" був Ткач Р.О., який не є адвокатом, тому Товариство вимушено було звернутись за отриманням правової допомоги до особи, що має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
22.01.2019 між ТОВ "Башта-2" (в особі директора Дементьєва В.І.) та адвокатом Кир`ян Д.І. було укладено договір про надання правової допомоги №4, відповідно до якого їй надано право представляти інтерес Товариства в суді, в тому числі під час розгляду зазначеної справи.
23.01.2019 вказаному представнику було передано 15 томів справи, у кожному з яких було понад 200 сторінок, тому для забезпечення ефективного захисту адвокат Кир`ян Д.І. звернулась з клопотанням про відкладення справи та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.
05.02.2019 відкладення справи було викликано тим, що адвокат Кир`ян Д.І., як представник ТОВ "Башта-2", не мала можливості прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 06.02.2019, через тимчасову непрацездатність. У подальшому хвороба призвела до того, що за станом здоров`я зазначений адвокат не змогла належно виконувати свої обов`язки, покладені на неї договором, а тому додатковою угодою №1 договір між ТОВ "Башта-2" та адвокатом Кир`ян Д.І. було достроково розірвано.
Скаржник зазначає, що 11.03.2019 розгляд справи не відбувся не з вини апелянта, а через зміну колегії суддів, яка у визначеному складі призначила розгляд справи на 28.03.2019, та про це заздалегідь не було повідомлено апелянта.
Через дострокове розірвання договору, з метою захисту своїх інтересів та належного правового супроводу, ТОВ "Башта-2" 27.03.2019 було укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Низенко В.Ю., котрому було передано всі матеріали справи великого обсягу, у зв`язку з чим ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідач-11 вважає, що відповідно до ч.2 ст. 273 ГПК України в даному випадку строк апеляційного розгляду завершується 08.04.2019.
На думку скаржника, суд апеляційної інстанції, в порушення п.11 ст.270 ГПК України, безпідставно залишив клопотання апелянта без задоволення, не перевіривши наявність повідомлення про належне завчасне повідомлення ТОВ "Башта-2" про дату розгляду справи, та розглянув справу без участі представника апелянта.
15. У відзиві на касаційну скаргу Заступник Генерального прокурора просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 910/3724/14 - без змін, зазначивши, що без скасування п.п. 2, 5 рішення Господарського суду м.Києва від 15.12.2016 у даній справі немає підстав і для перегляду за нововиявленими обставинами п.п. 17, 18 цього рішення, якими задоволено похідні вимоги щодо визнання відсутності у ТОВ "Башта-2" права власності на спірні земельні ділянки. Прокурор вважає, що заявник намагається за нововиявленими обставинами здійснити переоцінку доказів, оцінених судом в процесі розгляду справи, що відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
16. Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на землю, визнання відсутності права.
17. Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі №910/3724/14, позов задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 скасовано в частині визнання недійсними пунктів 2, 3, 4, 5 рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 повністю, пункту 1 рішення Київської міської ради в частині визнання його недійсним щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради №271/3732 від 27.10.2005, "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві", затверджених рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005".
В цій частині справу направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду, в решті рішення та постанову залишено без змін.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №910/3724/14 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволення позову про визнання недійсними з моменту прийняття пунктів 2, 3, 4, 5 рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Котміст" для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва" повністю, пункту 1 рішення Київської міської ради в частині визнання його недійсним щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради №271/3732 від 27.10.2005, "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві", затверджених рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005".
Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними з моменту прийняття пунктів 2, 3, 4, 5 рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Котміст" для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва" та про визнання недійсним з моменту прийняття пункту 1 рішення Київської міської ради в частині щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради від 27.10.2005 №271/3732, "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві", затверджених рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005".
Постановою Верховного Суду від 19.04.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №910/3724/14 скасовано повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 скасовано в частині визнання недійсними пунктів 2, 3, 4, 5 рішення Київської міської ради №355/3189 від 01.10.2007 повністю, пункту 1 рішення Київської міської ради в частині визнання його недійсним щодо слів: "Затвердити містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради №271/3732 від 27.10.2005, "Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві", затверджених рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005", справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатом нового розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 позов залишено без розгляду.
18. 13.08.2018 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених вимог, викладених у п. 17, п. 18 резолютивної частини рішення. На думку заявника, нововиявленими обставинами є закриття кримінального провадження №42016100000000581 за підозрою ОСОБА_1 у зловживанні владою та службовим становищем під час виконання повноважень заступника Київського міського голови - секретаря КМР; правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.04.2018 у справі №910/3724/14 та постановлення Господарським судом міста Києва ухвали від 24.07.2018 у справі №910/3724/14.
VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
19. Відмовляючи в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14 в частині задоволених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2", а саме: пункту 17 та пункту 18 резолютивної частини рішення, суд першої інстанції вказав, що підставою для перегляду згідно п. 3 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України є скасування рішення у іншій справі, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Заявник посилається на часткове скасування рішення у даній справі, що виключає можливість перегляду рішення згідно з п. 3 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України.
Обґрунтованість такого висновку суду підтверджується і тим, що у разі, якби незаконність частини рішення була наслідком ухвалення рішення в іншій частині, суд касаційної інстанції не позбавлений був можливості врахувати це при винесенні постанови.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що залишення ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №910/3724/14 позову Заступника Генерального прокурора України у даній справі без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що Заступник Генерального прокурора без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, що зазначені в ухвалах господарського суду міста Києва та суд самостійно не має можливості встановити яке співвідношення один до одного мають колективне сільськогосподарське підприємство "Хотівське" та сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Бузівське" та чи є другий правонаступником першого чи, йдеться про одні й ті самі земельні ділянки, за рахунок яких створено заказник та які були передані ЖК "Котміст" чи про абсолютно різні, не може бути підставою для перегляду п. 17, п. 18 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі №910/3724/14, оскільки, по-перше, такої підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачено ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України; по-друге, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №910/3724/14 не встановлено жодних істотних обставин справи; по-третє, приписами ч. 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Щодо постанови начальника третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України від 22.12.2017 про закриття кримінального провадження №42016100000000581 в частині підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, суд першої інстанції зазначив, що оскільки судове рішення, що переглядається, не було мотивоване кримінальним провадженням №42016100000000581, постанова про закриття якого вказується в якості нововиявленої обставини, то остаточне судове рішення не може бути скасоване з цих підстав.