Постанова
Іменем України
04 липня 2019 року
м. Київ
справа № 622/796/16-ц
провадження № 61-33471св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Золочівська державна нотаріальна контора Харківської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року у складі судді Шабаш О. С. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2017 року у складі колегії суддів: Бровченко І. О., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог заяви
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просила визнати недійсним з моменту укладення договір дарування 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 укладений 07 грудня 2006 року між ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ; визнати недійсною довіреність видану ОСОБА_5 . 16 листопада 2006 року ОСОБА_3, посвідчену у місті Мерефа нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Цидибрагою С. О. за № 5671; зобов`язати відповідача ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у користуванні 1/2 частини вказаного домоволодіння, яка належить позивачу, прибрати огорожу навколо вказаного домоволодіння.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, який разом із братом успадкувала після смерті батьків у рівних частках. Після смерті брата його частину домоволодіння успадкувала його дружина ОСОБА_5, яка у подальшому уповноважила ОСОБА_3 подарувати вказану частину будинку ОСОБА_2 Вказувала, що довіреність, на підставі якої було здійснено дарування, відповідачі отримали обманом. 07 грудня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір дарування 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Зазначала, що вказаними правочинами порушені її права, як співвласника будинку, оскільки вона не була попереджена про дарування спірної частини будинку, а тому їх належить визнати недійсними з моменту укладення.
Крім того, відповідачі чинять перешкоди у користуванні її майном, а саме: огородили будинок парканом, зруйнували будинок та продовжують його псувати, чим спричиняють позивачу моральну шкоду, якої вона зазнає через хвилювання.
Одночасно позивач просила поновити строк позовної давності, вказувала, що про порушення її прав дізналася у 2009 році і з цього приводу вона двічі зверталася до Золочівського районного суду Харківської області проте по суті її позов не було розглянуто жодного разу.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні 1/2 частиною житлового будинку АДРЕСА_1, шляхом прибирання огорожі навколо вказаного будинку.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, частково задовольняючи позов, виходив із того, що у разі відчуження майна шляхом дарування законом не передбачено переважного права придбання частки учасником спільної часткової власності.
Відповідно до вимог ст.ст. 10, 59, 60 ЦПК України 2004 року позивачем не надано належних та допустимих доказів відсутності волі ОСОБА_5 на укладення відповідного правочину від 16 листопада 2006 року, вчинення вказаного правочину під впливом обману чи помилки або насильства, зловмисної домовленості або тяжкої обставини.
Крім того судом прийнято до уваги, що ОСОБА_5 до моменту своєї смерті, не скасувала вказане доручення, не зверталася до суду з відповідним позовом про його скасування, повернення майна тощо.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що з боку відповідачів порушено її переважне право на купівлю спірної частини будинку, оскільки вона, як співвласник житлового будинку АДРЕСА_1 , своєї згоди на укладення оспорених нею угод не надавала.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, порушив норми матеріального та процесуального права, не прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, відмовив у задоволенні заяви про призначення судової будівельно - технічної експертизи, залишив поза увагою клопотання про витребування доказів, які, на думку ОСОБА_1, мають суттєве значення для розгляду справи, не викликав і не допитав свідків, та дійшов передчасного висновку про недоведеність нею позовних вимог в цій частині.
Апеляційний суд, доводи позивача з приводу порушення судом першої інстанції норм процесуального права не перевірив та розглянув справу у її відсутності.
В частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні власністю ОСОБА_1 рішення судів попередніх інстанцій не оскаржує.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 08 вересня 2017 року ОСОБА_1 .поновлено строк на касаційне оскарження рішення Золочівського районного суду Харківської області від 11квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2017 року, відкрито касаційне провадження за її касаційною скаргою на вказані судові рішення, витребувано справу з суду першої інстанції.
На виконання вимог підпункту 4 першого розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів" 01 червня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Суд касаційної інстанції переглядає рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про визнання недійсними угод, оскільки в іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в силу частини першої статті 400 ЦПК України не переглядаються.
Судами встановлено, що 28 червня 1989 року старшим державним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Задоріною Т. В. Якубович К. В. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, реєстровий номер 1553, яким засвідчено право власності останньої на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, яку вона отримала як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_6 в рамках спадкової справи 219/1988.