Постанова
Іменем України
03 липня 2019 року
м. Київ
справа № 461/6400/16-ц
провадження № 61-20929св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2016 року в складі судді Зубачик Н. Б. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 12 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В., Копняк С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про захист прав споживача.
Позовна заява мотивована тим, що в травні 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" без попередження заблокувало належну ОСОБА_1 банківську картку № НОМЕР_1 . Вона неодноразово заверталася до працівників банку за місцем проживання, а також на гарячу лінію в телефонному режимі з вимогою розблокувати картку. На таку вимогу працівники банку повідомили, що необхідно звертатись в письмово за адресою банку. ОСОБА_1 письмово звернулась до відповідача з аналогічним проханням, однак відповіді не отримала. У результаті заблокування картки/рахунку позивач позбавлена права розпоряджатися власними коштами, що знаходяться на картковому рахунку. Ці кошти вона використовує для споживчих потреб та для зберігання власних заощаджень. Вважала, що такі протиправні дії банку завдають їй суттєвих незручностей, її права як споживача банківських послуг порушені.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила зобов`язати ПАТ КБ "ПриватБанк" усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні її грошовими коштами, що знаходяться на картці/рахунку ПАТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 квітня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ПАТ КБ "ПриватБанк" усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні її грошовими коштами, що знаходяться на рахунку, відкритому в ПАТ КБ "ПриватБанк", та обслуговується карткою № НОМЕР_1 шляхом негайного розблокування зазначеного вище рахунку.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що відповідач протиправно позбавив позивача власності без рішення суду, утримує його майно більше року і блокує повернення коштів, незважаючи на неодноразово подані позивачем заяви. Такі дії відповідача є протиправними та такими, що порушують майнові права позивача на вільне володіння, користування та розпорядження належними позивачу грошовими коштами на рахунку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ "ПриватБанк" просить ухвалені в справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що підставою для призупинення операцій з використанням платіжної картки, держателем якої є позивач, став аналіз руху грошових коштів на рахунку позивача та висновок про використання відкритого їй як фізичній особі карткового рахунку з порушенням умов договору, укладеного між позивачем та відповідачем.
Суд не визначив правову природу грошових коштів, які надійшли на рахунок позивача, а позивач не довела, що їх походження не є результатом підприємницької діяльності.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу 03 червня 2019 року передано судді Петрову Є. В.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій установлено що позивач є клієнтом ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі договору про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки № НОМЕР_1.
Згідно з випискою за карткою/рахунком позивача з 01 січня 2015 року до 04 серпня 2016 року позивач користувалася наданою їй платіжною картою, розміщуючи на ній грошові кошти, які їй перераховувалися, та розпоряджаючись ними. Остання банківська операція з використанням платіжної карти "переказ коштів" за її рахунком проведена 22 червня 2015 року із залишком коштів на рахунку станом на кінець цього періоду в сумі 815 022,85 грн.
Здійснення операцій з використанням платіжної картки позивача припинено внаслідок блокування ПАТ КБ "ПриватБанк`рахунку та грошових коштів на ньому.
У відповідь на звернення позивача від 31 грудня 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" надіслало лист від 08 лютого 2016 року, в якому просило надати документи, що підтверджують походження грошових коштів, які надійшли на рахунок позивача з 01 січня до 24 листопада 2015 року.
У серпні 2016 року позивач знову звернулась до ПАТ КБ "ПриватБанк" із заявою, в якій вказувала на протиправність дій банку та вимагала розблокувати її картковий рахунок.
Установлено, що причиною призупинення відповідачем здійснення операцій за рахунком з використання платіжної картки, відкритим на ім`я позивача як фізичної особи, була підозра банку про те, що позивач усупереч умовам договору розміщені на рахунку грошові кошти використовувала для здійснення прихованої підприємницької діяльності в рамках функціонування фінансової піраміди "Меркурій".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, договори та інші правочини.
Частинами першою - третьою статті 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.