Постанова
Іменем України
03 липня 2019 року
м. Київ
справа № 462/4505/16-ц
провадження № 61-32083св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Українська залізниця",
представник відповідача - Антонюк Сергій Сергійович,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Левика Я. А., Ванівського О. М., Ніткевича А. В., від 31 травня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця"), в якому, уточнивши у вересні 2016 року позовні вимоги, просить стягнути невиплачену заробітну плату за період з 01 грудня 2010 року по
09 грудня 2010 року в розмірі 348,58 грн, виплату сум обов`язкових податків до державних фондів та військового збору провести за рахунок ПАТ "Українська залізниця" та зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити заробітну плату за відпрацьовані години (надурочний час), що не була виплачена йому при звільненні в листопаді 2010 року.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що наказом від 30 листопада
2010 року № 2147/ос його було звільнено з роботи з посади начальника пасажирського поїзда ДТГО "Львівська залізниця", на даний час Підрозділ пасажирського вагонного депо - Львів Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця". Останнім його робочим днем було 30 листопада 2010 року, однак в порушення вимог статті 116 КЗпП України повний розрахунок з ним було проведено тільки 09 грудня 2010 року.
На підставі припису Головного управління Держпраці у Львівській області про виявлені порушення щодо незабезпечення проведення з позивачем остаточного розрахунку в день звільнення на користь ОСОБА_1 за період затримки повного розрахунку, з 01 грудня 2010 року по 09 грудня 2010 року, було нараховано середній заробіток в розмірі 955 грн, з яких утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 171 грн 90 коп. та військовий збір в сумі
14 грн 33 коп. й виплачено позивачеві 768 грн 77 коп., які останній отримав поштовим переказом 23 травня 2016 року.
Проте, згідно з довідкою відповідача від 08 грудня 2010 року № 3146 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 124,15 грн, тобто відповідачем недоплачено йому заробітну плату за період з 01 грудня 2010 року по 09 грудня 2010 року в розмірі 348,58 грн ((124,15 х 9) - 768,77).
Крім цього, виплативши йому 768,77 грн з нього незаконно утримали податок з доходів фізичних осіб і військовий збір. Вважає, що оскільки невиплата вчасно усієї заробітної плати відбулась з вини роботодавця, тому й зазначені стягнення повинні утримуватись за рахунок відповідача.
Також, посилаючись на те, що за листопад 2010 року ним понаднормово відпрацьовано 53 години 33 хвилини, що підтверджується маршрутним листом за грудень 2010 року, однак в порушення положень статті 106 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) йому відповідачем не оплачено цей час у подвійному розмірі, ОСОБА_1 просить зобов`язати ПАТ "Українська залізниця" нарахувати та виплатити на його користь заробітну плату за відпрацьовані години (надурочний час), що оплачується в подвійному розмірі годинної ставки, які не були вчасно виплачені при звільненні з роботи у листопаді 2010 року, а саме: 53 години 33 хвилини відпрацьованих понаднормово; 3,5 фйдобових; 16 годин нічних; 8 годин вечірніх.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21 грудня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 . Мотивуючи рішення, суд вказував, що згідно з вимогами статті 117 КЗпП України позивачеві правильно нараховано суму середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, з якої правомірно утримано податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. Також суд вказує, що відсутні підстави для нарахування та виплати
ОСОБА_1 сум за наднормово відпрацьований час, оскільки такі вимоги є безпідставними.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 31 травня 2017 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 грудня 2016 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ПАТ "Українська залізниця" нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заробітну плату за відпрацьовані години у надурочний час з розрахунку відпрацьованих 30 годин понаднормово у період жовтень - листопад 2010 року. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь держави 551 грн 20 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та
606 грн 32 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог апеляційний суд виходив із наступного. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати за період з 01 грудня 2010 року по 09 грудня 2010 року в розмірі 348,58 грн, апеляційний суд виходить із того, що така виплата не є заробітною платою, а середнім заробітком за час затримки розрахунку, а відтак позивачем пропущено трьохмісячний визначений законодавством строк для звернення до суду з відповідною вимогою та не наведено мотивів для поновлення такого строку. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про нарахування і виплату понаднормових, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачеві не були належним чином оплачені у відповідності до вимог закону 30 годин відпрацьованих надурочно. При цьому посилання відповідача на Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Міністерства праці від 19 квітня 2006 року
№ 138 апеляційний суд не вважав обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року ПАТ "Українська залізниця" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення апеляційного суду в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення апеляційного суду Львівської області від 31 травня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання ПАТ "Українська залізниця" здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за відпрацьовані години у надурочний час скасувати й залишити в цій частині в силі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 21 грудня 2016 року.
В іншій частині судові рішення не оскаржені та не є предметом перегляду (стаття 400 ЦПК України).
Короткий зміст відзиву (заперечень) на касаційну скаргу
24 та 27 жовтня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу ПАТ "Українська залізниця", в яких останній, вважаючи рішення апеляційного суду законними та обґрунтованими, просив касаційну скаргу відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішеннями Залізничного районного суду
м. Львова від 15 квітня 2011 року, Галицького районного суду м. Львова
від 03 листопада 2015 року, Залізничного районного суду м. Львова
від 08 серпня 2016 року, які набрали законної сили, не встановлено у
ПАТ "Українська залізниця" зобов`язань перед ОСОБА_1 щодо виплати заробітної плати. Під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, апеляційним судом не дотримано вимог процесуального закону щодо законності й обґрунтованості рішення, неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, зроблено висновки, які не відповідають матеріалам справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Висновок апеляційного суду про нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за відпрацьовані години у надурочний час є безпідставним, розрахунок апеляційного суду не відповідає Методичним рекомендаціям щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці від 19 квітня 2006 року № 138. Представник ПАТ "Українська залізниця" також не погодився з розрахунком середньоденного заробітку, наведеного в рішенні апеляційного суду.
Доводи особи, яка подала відзив (заперечення) на касаційну скаргу
Мотивуючи заперечення на касаційну скаргу, ОСОБА_1 зазначає, що касаційна скарга ПАТ "Українська залізниця" є необґрунтованою та безпідставною, тому підлягає відхиленню, а рішення апеляційного суду - залишенню без змін. Посилання ПАТ "Українська залізниця" у касаційній скарзі на судові рішення, ухвалені у справах за його позовами, є необґрунтованим, оскільки обставини, встановлені у справі, яка розглядається, не перевірялись у вказаних у касаційній скарзі справах. Висновки апеляційного суду про те, що мною понаднормово відпрацьовано 30 годин та зі мною відповідачем не проведено відповідного розрахунку є правильними та обґрунтованими.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній вище справі за касаційною скаргою ПАТ "Українська залізниця" на рішення апеляційного суду Львівської області від 31 травня 2017 року й витребувано матеріали справи № 462/4505/16-ц із Залізничного районного суду м. Львова.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
30 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2019 року справу ОСОБА_1 до ПАТ "Українська залізниця" про стягнення невиплаченої заробітної плати, зобов`язання нарахувати і виплатити заробітну плату за відпрацьований надурочний час призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом від 30 листопада 2010 року № 2147/ос ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади начальника пасажирського поїзда ДТГО "Львівська залізниця", на даний час Підрозділ пасажирського вагонного депо - Львів Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" з 30 листопада 2010 року за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.
Останнім робочим днем позивача було 30 листопада 2010 року, однак повний розрахунок в порушення вимог статті 116 КЗпП України ПАТ "Українська залізниця" з ним було проведено тільки 09 грудня 2010 року.