Постанова
Іменем України
04 липня 2019 року
м. Київ
справа № 524/5915/16-ц
провадження № 61-34000св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Кременчуцька міська рада Полтавської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 03 травня 2017 року у складі судді Андрієць Д. Д. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 14 червня 2017 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Панченка О. О., Прядкіної О. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
Вимоги обґрунтовував тим, що з кінця 1970-х років його батько ОСОБА_1 був наймачем вищевказаної квартири, яка надана у користування всім членам сім`ї, у тому числі і йому (позивачеві).
У подальшому, на початку 1980-х років, у зв`язку з виїздом до району Крайньої Півночі за трудовим договором його батько неодноразово бронював квартиру.
Посилався на те, що рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 26 грудня 2005 року зобов`язано виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області включити до охоронного свідоцтва від 10 червня 2004 року № 10 його (позивача ОСОБА_1 ) як члена сім`ї наймача та не чинити перешкоди в подальшому бронюванні квартири АДРЕСА_1 .
Зазначав, що після ухвалення вказаного рішення він працював у Тюменській області Російської Федерації, періодично приїжджав у місто Кременчук та бронював квартиру від власного імені.
Після смерті батька (25 червня 2005 року) він добросовісно та відкрито володів квартирою, не знав і не міг знати про те, що у нього можуть бути відсутні підстави для набуття права власності.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 03 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 14 червня 2017 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суди зробили висновки про те, що обставини, на які посилався позивач, не є підставою для визнання за ним права власності на спірну квартиру за набувальною давністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій його представники, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 524/5915/16-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди, вирішуючи спір, неповно з`ясували обставини справи, не врахували та не надали правової оцінки доводам та обставинам, на які ОСОБА_1 посилався у позовній заяві, не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
Кременчуцька міська рада Полтавської області подала заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу та без змін оскаржувані судові рішення, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Обставини справи
Суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради народних депутатів Полтавської області від 26 квітня 1990 року № 324 затверджено список жилих будинків фонду міської Ради народних депутатів, які перебувають на балансі ЖЕО УЖКГ міськвиконкому, в тому числі будинок АДРЕСА_1 .
Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 26 грудня 2005 року (у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання частково недійсним охоронного свідоцтва) зобов`язано виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області включити до охоронного свідоцтва ОСОБА_1 як члена сім`ї наймача та не чинити перешкоди в подальшому бронюванні квартири АДРЕСА_1 .
При розгляді вказаної справи суд установив, що батькові позивача на склад сім`ї із чотирьох осіб надано вищезазначену квартиру. У зв`язку з виїздом сім`ї за трудовим договором в район Крайньої Півночі (Російська Федерація) відбувалося бронювання цієї квартири спочатку строком до 10 червня 1987 року, у подальшому - до травня 1998 року, до 06 травня 2001 року, до 08 травня 2004 року та до 17 травня 2005 року. Бронювання проводилось на ім`я батька позивача як квартиронаймача, який в 2005 році помер.
На виконання рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 26 грудня 2005 року виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області за заявами ОСОБА_1 неодноразово здійснював бронювання квартири згідно з його трудовим контрактом із виготовленням відповідних охоронних свідоцтв.
Останнє таке рішення міською радою було прийнято 23 лютого 2009 року та видано бронь до 21 серпня 2011 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.