Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 756/14923/15-ц
провадження № 61-1572св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
представник позивача - Соколовська Яна Вікторівна,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2017 року у складі судді Якименко Л. Г. та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк", банк) звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 інфляційні втрати та 3 % річних на суму заборгованості за кредитним договором на загальну суму 158 860,65 грн та проценти за користування кредитом у сумі 10 870,26 дол. США
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року у справі № 765/11998/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість у сумі 383 062,29 грн за кредитним договором від 03 липня 2008 року, укладеним між сторонами, та судових витрат у сумі 3 775,80 грн.
Оскільки зазначене рішення суду не виконано, ПАТ "Універсал Банк" просило стягнути з ОСОБА_2 інфляційні втрати за січень-травень 2015 року у сумі 153 224,92 грн та 3 % річних від простроченої суми за період з 18 грудня 2014 року до 15 червня 2015 року у сумі 5 635,74 грн.
В уточненнях позовних вимог також просило стягнути з ОСОБА_1 проценти за користування кредитом з 01 листопада 2012 року до 07 лютого 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2017 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, регулюються Законом України "Про виконавче провадження", до них не застосовується стаття 625 ЦК України щодо цивільно-правової відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. Крім того, кредитний договір укладався в іноземній валюті, яка не підлягає індексації, положення частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на прострочення грошового зобов`язання, визначеного у національній грошовій одиниці України (гривні).
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2017 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2017 року у частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 3 % річних від простроченої суми грошового зобов`язання скасовано, ухвалено у цій частині нове рішення; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" 5 635,74 грн - 3 % річних від простроченої суми за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 072-2008-2268 за період з 18 грудня 2014 року до 15 червня 2015 року; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" 487,20 грн витрат зі сплати судового збору. У решті рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2017 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних від простроченої суми грошового зобов`язання відповідно до 625 ЦК України, розрахунок яких здійснюється за кожен день прострочення, обрахований банком у заявлених вимогах. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні вимог про стягнення процентів за користування кредитом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що пред`явлення ПАТ "Універсал Банк" у 2014 року до суду позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором є вимогою про дострокове стягнення всієї суми кредиту, яка змінює строк виконання зобов`язання, всі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Верховного Суду, ПАТ "Універсал Банк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2017 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2017 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за кредитним договором та задовольнити вимоги банку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу із суду першої інстанції.
У березні 2018 року справу передано до Верхового Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що проценти за користування кредитними коштами нараховуються щомісяця на суму несплаченого залишку за кредитом у валюті кредиту і закон не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У квітні 2018 року ОСОБА_1 подала до суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" залишити без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 03 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 072-2008-2268, за яким ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 42 500,00 дол. США, який зобов`язувалася повернути до 01 липня 2038 року зі сплатою за користування коштами 13,45 % річних, а в разі користування коштами понад встановлений строк - сплатити 40,35 % річних.
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором у жовтні 2013 року ПАТ "Універсал Банк" направляло їй вимогу про дострокове погашення кредиту та сплати процентів за кредитом.
У 2014 році ПАТ "Універсал Банк" зверталося до суду з позовом про дострокове стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року у справі № 765/11998/14-ц достроково стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 383 062,29 грн та судовий збір у сумі 3 775,80 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Умовами кредитного договору встановлено щомісячну сплату в останній робочий день, що передує 01 числу кожного місяця, тіла кредиту та процентів за кредитом (пункт 24 кредитного договору); останній щомісячний платіж визначено не пізніше 01 липня 2038 року (пункт 2.6 кредитного договору).