Постанова
Іменем України
03 липня 2019 року
м. Київ
справа № 442/903/16-ц
провадження № 61-19332св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М. Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Дрогобицький машинобудівний завод",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький машинобудівний завод" про поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький машинобудівний завод" на рішення Апеляційного суду Львівської області від 05 грудня 2016 рокуу складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом та просив: поновити його на роботі на посаді головного інженера Публічного акціонерного товариства "Дрогобицький машинобудівний завод" (далі - ПАТ "Дрогобицький машинобудівний завод"); стягнути з ПАТ "Дрогобицький машинобудівний завод" на його користь заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 8 610,75 грн та середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 січня 2015 року і до поновлення його на роботі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що з 03 січня 2012 року він працював у Відкритому акціонерному товаристві "Дрогобицький машинобудівний завод" (далі - ВАТ "Дрогобицький машинобудівний завод"), яке 30 квітня 2015 року було перейменоване на ПАТ "Дрогобицький машинобудівний завод" на посаді головного інженера. Наказом відповідача від 31 грудня 2015 року № 32-ВК його було звільнено з займаної посади на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Звільнення він вважає незаконним та безпідставним, так як трудовий договір від 03 січня 2012 року було укладено між ним та відповідачем терміном до 31 грудня 2016 року, про що свідчить додаткова угода до трудового договору від 31 грудня 2013 року.
ПАТ "Дрогобицький машинобудівний завод" позов не визнало, пославшись на те, що колишній директор заводу ОСОБА_2 не мав права підписувати контракт з позивачем так як в той час перебував на лікарняному, і згідно із статутом він не мав права підписувати документи на які посилається позивач. Жодні накази, які були прийняті на підприємстві не скасовані, профспілки на підприємстві немає. Звільнення позивача відбулося згідно з вимогами законодавства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області рішенням від 08 липня 2016 року у складі судді Коваль Р. Г. відмовив в задоволенні позову.
Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд Львівської області рішенням від 05 грудня 2016 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 липня 2016 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково. Поновив ОСОБА_1 на роботі на посаді головного інженера ПАТ "Дрогобицький машинобудівний завод". Стягнув з ПАТ "Дрогобицький машинобудівний завод" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 01 січня 2016 року по 05 грудня 2016 року включно в розмірі 61 331,52 грн (з урахуванням всіх обов`язкових платежів і зборів, які підлягають відрахуванню з заробітної плати). В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Мотивував судове рішення апеляційний суд тим, що в ході судового розгляду відповідачем не було наведено жодного нормативно-правового акта, яким передбачена можливість укладення контракту з позивачем як головним інженером ПАТ "Дрогобицький машинобудівний завод". Отже відповідач не мав правових підстав для припинення трудового договору з позивачем (звільнити його з роботи) у зв`язку із закінченням строку дії укладеного з ним контракту. У зв`язку з чим суд дійшов висновку про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 8 610,75 грн через недоведеність цих вимог.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У грудні 2016 року ПАТ "Дрогобицький машинобудівний завод" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2016 рокуі залишити в силі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 липня 2016 року.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що додаткова угода укладена між позивачем та ПАТ "Дрогобицький машинобудівний завод" в особі виконувача обов`язків генерального директора ОСОБА_2 не має юридичної сили, а тому звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог законодавства. Оскільки у контракті визначена дата дії строкового трудового договору, то припинення дії такого договору не потребує заяви чи будь-якого іншого волевиявлення сторін. Апеляційним судом не враховано, що позивачем не оскаржувалося в судовому порядку питання щодо доцільності укладення з ним контракту.
У березні 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив її відхилити, а оскаржуване рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що це рішення є законним і обґрунтованим. Апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що укладення з ним контракту суперечило вимогам законодавства.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 10 травня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 квітня 2018 року справу № 442/903/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 02 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та ВАТ "Дрогобицький машинобудівний завод" в особі виконуючого обов`язки генерального директора ОСОБА_2 було укладено контракт за яким його прийнято на роботу у вищезгадане підприємство на посаду головного інженера. Термін дії контракту - до 31 грудня 2013 року.
Додатковою угодою від 31 грудня 2013 року було продовжено термін дії договору (контракту) до 31 грудня 2016 року.
Згідно з наказом ПАТ "Дрогобицький машинобудівний завод" від 21 травня 2015 року № 48/1 переукладено контракти (трудові договори) з усім керівним складом підприємства, і відповідно 23 травня 2015 року між позивачем та ПАТ "Дрогобицький машинобудівний завод" в особі директора Ільницького В. О. укладено контракт (трудовий договір), з терміном дії до 31 грудня 2015 року включно.
Наказом від 31 грудня 2015 року № 32-вк позивача було звільнено з посади головного інженера ПАТ "Дрогобицький машинобудівний завод" на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України (закінчення строку трудового договору), видано трудову книжку та наказ про звільнення.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального
права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.