ПОСТАНОВА
Іменем України
05 липня 2019 року
Київ
справа №855/230/19
адміністративне провадження №А/9901/182/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,
за участю: секретаря судового засідання Носадчої О.Е.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника третьої особи - кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №143 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутого політичною партією "Опозиційний блок" ОСОБА_4: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №143 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутого політичною партією "Слуга народу" ОСОБА_3 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі №855/230/19 за позовом кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №143 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутого політичною партією "Слуга народу" ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №143 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутого політичною партією "Опозиційний блок" ОСОБА_4, Політична партія "Опозиційний блок" про визнання протиправною в певній частині постанови та її скасування,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №143 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутий політичною партією "Слуга народу" ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №143 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, висунутий політичною партією "Опозиційний блок" ОСОБА_4, Політична партія "Опозиційний блок", в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії № 1278 від 25 червня 2019 року "Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих Політичною партією "Опозиційний блок", в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року" в частині реєстрації кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 143 ОСОБА_4 .
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Центральна виборча комісія протиправно зареєструвала кандидата у народні депутати України, висунутого Політичною партією "Опозиційний блок", в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 143 ОСОБА_4, оскільки всупереч вказаним в автобіографії відомостям ОСОБА_4 не є тимчасово непрацюючим, а працевлаштований на посаді Начальника служби матеріально-технічного забезпечення ПрАТ "Дунайсудноремонт". Тобто, останнім, в порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 54 Закону України "Про вибори народних депутатів України", не зазначено відомостей про трудову діяльність, посаду та місце роботи, а відтак постанова ЦВК від 25 червня 2019 року за № 1278 в частині реєстрації ОСОБА_4 підлягає скасуванню. Крім того, на думку позивача, ОСОБА_4 є "кандидатом-двійником" або ж "технічним кандидатом" та зареєструвався суб`єктом виборчого процесу не з метою реалізації права обирати та бути обраним, а з метою перешкоджання позивачу, як кандидату у народні депутати України в реалізації свого пасивного права бути обраним народним депутатом України та введення в оману виборців в одномандатному виборчому окрузі № 143 й таким чином спотворення результатів голосування в інтересах іншого кандидата у народні депутати України, висунутого в порядку самовисування - ОСОБА_6 (Постанова ЦВК від 18 червня 2019 року № 1047).
ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції і мотиви його ухвалення
3. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що документи, подані ОСОБА_7 до ЦВК є належними та достатніми для здійснення реєстрації останнього кандидатом у народні депутати України. Судом встановлено, що на час подання документів (10 червня 2019 року) для реєстрації кандидатом в народні депутати України ОСОБА_4 в ЦВК, зокрема, написання автобіографії, ОСОБА_4 дійсно ніде офіційно працевлаштований не був. Будь-яких належних та допустимих доказів того, що певні збіги у прізвищах цих кандидатів у народні депутати України можуть ввести у оману виборців одномандатного виборчого округу № 143 матеріали справи не містять і таких судом не встановлено.
ІІІ . Провадження в суді апеляційної інстанції
5. Не погоджуючись з рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року, позивач звернувся до Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
6. В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що ОСОБА_4 у поданих до Центральної виборчої комісії документах було вказано недостовірні відомості щодо трудової діяльності, посади та місця роботи, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України". Так, в автобіографії кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 зазначено, що він з 2015 по квітень 2019 року він був керівником ВМТЗ на Ізмаїльському судноремонтному заводі" та з квітня 2019 року по теперішній час тимчасово не працює. Проте, відповідно до Наказу ПрАТ "Дунайсудноремонт" № 38-к від 06 червня 2019 року ОСОБА_4 звільнено з посади начальника служби матеріально-технічного постачання 06 червня 2019 року за угодою сторін (період роботи з 09.09.2017 по 06.06.2019) на підставі заяви ОСОБА_4 від 06.06.2019 року. Тобто ОСОБА_4 вказано недостовірні відомості про період діяльності на посаді у ПрАТ "Дунайсудноремонт" (до квітня 2019 року) та період, коли останній є тимчасово непрацюючим (з квітня 2019 року по теперішній час), в той час, коли ОСОБА_4 був звільнений з посади лише 06 червня 2019 року. Незважаючи на вказані доводи позивача, суд першої інстанції їх проігнорував та не послався на надані представником позивача з цього приводу докази..
6.1. Крім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_4 у поданій автобіографії, всупереч вимог п. 4 ч. 1 ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" вказано недостовірні відомості, а саме не зазначено про виконання громадських робіт. Разом з тим, позивачем встановлено, що ОСОБА_4 був членом дільничної виборчої комісії № 511003 на виборах народних депутатів України 2014 року від кандидата в народні депутати України ОСОБА_11, про що має міститися публікація в газеті "Курьер Недели" за жовтень 2014 року.
6.2. Також, на думку позивача, висунення Політичною партією "Опозиційний блок" кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 143 ОСОБА_4 здійснено в інтересах кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 143 ОСОБА_6 та є способом використання брудних виборчих технологій проти кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 143, висунутого Політичною партією "Слуга Народу" ОСОБА_3 Так, на день подання скарги апелянту стало відомо про зв`язок кандидата ОСОБА_4 з народним депутатом України ОСОБА_11 - рідним братом кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 143 ОСОБА_6
6.3. Судом в мотивувальній частині викладено посилання на ч. 2 ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо висування кандидатів в одномандатних округах шляхом самовисування), в той час як позивач у позовній заяві та у судовому засіданні посилався на ч. 1 ст. 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України", яка стосується кандидатів-мажоритарників, висунутих політичною партією.
7. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову та просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
8. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та наполягав на їх задоволені.
9. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання, в якому просив розглядати справу за відсутності представника Центральної виборчої комісії.
10. Представник третьої особи заперечувала проти задоволення апеляційної скарги у повному обсязі, просив рішення суду залишити без змін.
IV. Фактичні обставини справи
11. Указом Президента України Володимира Зеленського від 21 травня 2019 року № 303/2019 року "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення дострокових виборів" призначено позачергові вибори народних депутатів України.
12. Постановою Центральної виборчої комісії за № 1288 від 25 червня 2019 року було зареєстровано кандидатом у народні депутати України по одномандатному виборчому округу № 143 від політичної партії "Слуга Народу" ОСОБА_3
13. Постановою Центральної виборчої комісії № 1278 від 25 червня 2019 року "Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих Політичною партією "Опозиційний блок", в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року", серед інших, кандидатом у народні депутати України від політичної партії "Опозиційний блок" було зареєстровано ОСОБА_4 в одномандатному виборчому окрузі № 143.
14. Позивач, вважаючи постанову Центральної виборчої комісії від 25 червня 2019 року за № 1278 в частині реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_4 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Відповідно до статті 77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
17. Спеціальним законом, який регламентує основні засади, організацію та порядок проведення виборів народних депутатів України є Закон України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон № 4061-VI).
18. Відповідно до статті 3 Закону № 4061-VI усі кандидати у народні депутати України (далі - кандидати у депутати) мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі.
19. Частиною першою та четвертою статті 9 Закону № 4061-VI передбачено, що депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п`яти років.
Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
20. Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України від 30 червня 2004 року № 1932-IV "Про Центральну виборчу комісію" (далі Закон №1932-IV) комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого і референдумного процесів, реалізацію виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України. Комісія будує свою діяльність на принципах верховенства права, законності, незалежності, об`єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і публічності.
21. Згідно з частиною 3 статті 3 Закону № 1932-IV комісія та її члени зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.
22. Відповідно до статті 10 вказаного Закону №1932-ІУ право висування кандидатів у депутати належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через партії або шляхом самовисування відповідно до цього Закону.
23. Згідно з пунктом 6 статті 19 Закону № 1932-IV комісія реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.
24. Згідно з частиною першою статті 55 Закону № 4061-VI Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, висунутого партією, у відповідному одномандатному окрузі за умови отримання нею таких документів, зокрема, автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов`язково повинна містити: прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім`ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості.
25. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 60 Закону Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених, зокрема у частинах першій або другій статті 55 цього Закону.
26. Частиною третьою статті 60 Закону № 4061-VI передбачено, що помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.
VI. Позиція Верховного Суду
27. Суть спору в даній справі полягає у визначенні відповідності третьої особи в справі - ОСОБА_4 вимогам до кандидата в народні депутати України в частині зазначення останнім повної та правдивої інформації в поданій відповідачу автобіографії.
28. Так, позивач посилається на те, що кандидат в народні депутати України ОСОБА_4 зазначив у своїй автобіографії, поданій до ЦВК, те, що він "тимчасово не працює", однак, дані обставини не відповідають дійсності.
29. Крім того, в апеляційній скарзі апелянт також зазначає, що ОСОБА_4 також вказав, що не займався громадською діяльністю, в той час як був членом виборчої дільниці під час виборів у 2014 році.
30. Відповідно до частини п`ятої статті 308 КАС України, якою встановлено межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені у суді першої інстанції.
31. Докази, які не були надані до суду першої інстанції приймаються лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежать від нього.
32. Враховуючи наведене вище, колегією суддів не приймаються до уваги докази, надані Суду на обґрунтування підстав позову, а саме копія газети "Кур`єр тижня", копія постанови окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу № 143 № 29 від 11 жовтня 2014 року, копія листа від ОСОБА_12
33. Разом з тим Верховний Суд зазначає наступне.
34. Відповідно до загальновизнаних принципів міжнародного права кожному громадянину належить право та можливість голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального і рівного виборчого права при таємному голосуванні й забезпечують свободу волевиявлення виборців (пункт 3 статті 21 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, стаття 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року, Конвенція про стандарти демократичних виборів, виборчих прав і свобод у країнах-учасниках Співдружності Незалежних Держав від 7 жовтня 2002 року).
35. Право бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (пасивне виборче право) гарантоване статтею 38 Конституції України.
36. Відповідно до параграфа 24 Документа Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру ОБСЄ від 29 червня 1990 року наведене право особи може бути обмеженим, якщо це передбачено законом і таке обмеження є розумним і співрозмірним цілям й завданням закону.
37. Також, у відповідності з пунктом 7.5 названого Документа Копенгагенської наради ОБСЄ, процедури реєстрації кандидатів не повинні бути дискримінаційними. Отож підстави для відмови в реєстрації мають бути засновані на об`єктивних критеріях і чітко визначені в законі.