ПОСТАНОВА
Іменем України
04 липня 2019 року
Київ
справа №821/2090/14
адміністративне провадження №К/9901/5609/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року (суддя Дубровна В.А.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року (судді: Милосердний М.М. (головуючий), Бітов А.І., Ступакова І.Г.)
у справі № 821/2090/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Агротехмонтаж"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Агротехмонтаж" (далі - ТОВ "ВКФ "Агротехмонтаж") звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні, податковий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 червня 2014 року № 0000511502 та № 0000501502.
Вказані вимоги позивача ґрунтуються на тому, що дії ТОВ "ВКФ "Агротехмонтаж" з визначення суми бюджетного відшкодування у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року повністю відповідають вимогам статті 200 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що висновок ДПІ у м. Херсоні про зменшення та збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 390 897 грн є необґрунтованим, оскільки згідно з актом перевірки від 26 травня 2014 року № 249/21-03-15-02/24121197 податковий орган підтвердив фактичну сплату сум податку на додану вартість, заявлених до бюджетного відшкодування, не встановив будь-яких порушень при формуванні показників податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, від`ємного значення.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 12 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, позов ТОВ "ВКФ "Агротехмонтаж" задовольнив частково:
- визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2014 року № 0000511502 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 390 897 грн;
- визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2014 року № 0000501502 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 1 390 897 грн та застосування штрафних санкцій у сумі 714 012,75 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що норми Податкового кодексу України не обмежують право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами відповідного податкового періоду та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на бюджетне відшкодування, за винятком строку, який визначений у пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у м. Херсоні звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також неправильну оцінку наявних у матеріалах справи доказів, просила скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "ВКФ "Агротехмонтаж" відмовити в повному обсязі.
При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 05 червня 2014 року щодо збільшення та зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 390 897 грн прийнято ним правомірно, оскільки при декларуванні спірної суми бюджетного відшкодування у лютому 2014 році позивачем неправомірно включено до розрахунку бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, які фактично були сплачені у попередніх періодах з квітня 2011 року по січень 2014 року, що є порушенням пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року відкрито касаційне провадження.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
18 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 19 березня 2014 року ТОВ "ВКФ "Агротехмонтаж" подало до ДПІ у м. Херсоні податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року з додатками до неї, в яких зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 1 466 105 грн (ряд. 23, 23.1):
- у додатку № 2 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року "Довідка щодо залишку суми від`ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" визначено, що залишок від`ємного значення попереднього податкового періоду (ряд. 22 декларації) складається із сум податку на додану вартість, які виникли у квітні-грудні 2011 року, січні-червні 2012 року, серпні-грудні 2012 року, січні - травні 2013 року, липні-серпні 2013 року, жовтні-грудні 2013 року, січні 2014 року; частина залишку від`ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх та звітному податкових періодах та не погашена податковими зобов`язаннями попередніх податкових періодів, складає 1 466 105 грн;
- у додатку № 3 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року "Розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість" сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 1 466 105 грн;
- у додатку № 4 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) містить прохання перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 1 466 105 грн.
Згідно з пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Так, у травні 2014 року ДПІ у м. Херсоні провела позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий, березень 2014 року, за результатами якої склала акт від 26 травня 2014 року № 249/21-03-15-02/24121197.
Відповідно до висновків вказаного акта перевірки податковий орган встановив порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме:
- пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за квітень 2011 року на суму 7124 грн; за травень 2011 року - 21 090 грн; за червень 2011 року - 5522 грн; за липень 2011 року - 6248 грн; за серпень 2011 року - 1536 грн; за вересень 2011 року - 1874 грн; за жовтень 2011 року - 13 грн; за листопад 2011 року - 3898 грн; за грудень 2011 року - 451 грн; за січень 2011 року - 4615 грн, що загалом складає 52 371 грн;
- пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2014 року на суму 74 257 грн;