Постанова
іменем України
3 липня 2019 року
м. Київ
справа № 542/418/16-к
провадження № 51-639км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я.О.,
прокурора Шевченко О.О.,
представника потерпілої
(в режимі відеоконференції) Стороженко С.В.,
потерпілої
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 липня 2017 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015170000000138, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Балівка Новосанжарського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вищевказаним вироком ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 367 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах на строк 3 роки.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на її користь майнову шкоду у розмірі 490 грн, моральну шкоду у розмірі 99 216 грн.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він, обіймаючи посаду помічника начальника Новосанжарського РВ УМВС в Полтавській області - оперативного чергового чергової частини штабу, 8 листопада 2014 року, будучи на чергуванні, вчинив службову недбалість за таких обставин.
Так, 8 листопада 2014 о 21:22 год помічник чергового чергової частини штабу ОСОБА_3, отримавши на службовий телефон за номером 102, повідомлення від жительки с. Олійники Новосанжарського району Полтавської області потерпілої ОСОБА_2 про те, що на подвір`ї за місцем проживання останньої ходить невідомий чоловік, про що просила вжити заходів реагування, зареєструвавши вказане повідомлення до журналу єдиного обліку (Далі - ЖЄО) райвідділу за № 2842, доповів оперативному черговому ОСОБА_1 .
У подальшому ОСОБА_1 особисто отримавши від ОСОБА_4 о 21:36 год повідомлення про те, що цей чоловік намагається проникнути до її будинку, а в наступному повідомленні останньої, яке надійшло о 21:47, вона повідомила ОСОБА_1 про те, що вказана особа вже вибиває двері до її оселі, а о 22:59 год та 23:01 год отримав телефонне повідомлення від ОСОБА_5, родича ОСОБА_2, про те, що до будинку його тещі ( ОСОБА_2 ), з погрозами намагається проникнути невідомий чоловік, проте ОСОБА_1 усупереч своїх посадових обов`язків, відповідно до яких, окрім іншого, на чергового покладено приймання, реєстрацію заяв і повідомлень про злочини, інші правопорушення й події, організацію негайного реагування на них, та обов`язків, передбачених пунктом 6.1.2 "Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань", затвердженої наказом МВС України від 28 квітня 2009 року № 181, не виконав покладені на нього службові обов`язки, а саме: негайно, при отриманні від заявника інформації про злочин, інше правопорушення чи подію черговий зобов`язаний негайно направити на місце пригоди слідчо-оперативну групу (СОГ), групу оперативного реагування, дільничного інспектора міліції, інші наряди або окремих посадових осіб, пункту 1.2.1. "Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події", затвердженої наказом МВС України від 22 жовтня 2012 року № 940, відповідно до якого обов`язкове негайне реагування на всі кримінальні правопорушення та інші дії, направлення на місця подій сил і засобів, необхідних для захисту порушених конституційних прав громадян, пунктів 5.3.3 та 5.3.4. вказаної вище інструкції, відповідно до яких, при отриманні від особи заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію черговий міськрайліноргану зобов`язаний негайно направити на місце події СОГ чи ОГ, ГШР, інші наряди окремих працівників міліції, ужити всіх необхідних заходів щодо припинення кримінального правопорушення, забезпечити затримання правопорушників, надання допомоги потерпілим, ліквідації негативних наслідків правопорушення чи події або надзвичайної ситуації, керуючись при цьому Картотекою невідкладних дій та іншими нормативно-правовими актами, враховуючи, що в райвідділі сформовано дві слідчо-оперативні групи, та наявний дільничний інспектор міліції, в зоні обслуговування якого знаходиться село Олійники Новосанжарського району, не виконав покладені на нього службові обов`язки та не направив на місце пригоди СОГ, групу оперативного реагування, дільничного інспектора міліції, інші наряди або окремих посадових осіб.
Далі 9 листопада 2014 року о 00:40 год на службовий телефон з номером 102 надійшло повідомлення чергової медсестри приймального відділення Новосанжарської ЦРЛ про те, що для надання медичної допомоги до приймального відділення Новосанжарської ЦРЛ доставлена ОСОБА_2 Дане повідомлення ОСОБА_1 зареєстрував до журналу СО під № 2845.
Через невиконання покладених на ОСОБА_1 службових обов`язків у виді не реєстрації відомостей до журналу єдиного обліку та не направлення на місце події СОГ, групи оперативного реагування, дільничного інспектора міліції, інших нарядів або окремих посадових осіб, настали наслідки у виді спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та її зґвалтування, які завдали їй моральної шкоди у розмірі 99 216 грн., що в 163 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів.
Апеляційний суд ухвалою від 4 грудня 2018 року частково задовольнив апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1, вирок місцевого суду змінив, звільнивши ОСОБА_1 від покарання, призначеного вказаним вироком, у зв`язку із закінченням строків давності, визначених ст. 49 КК. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, кримінальне провадження щодо нього закрити у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений посилається на неповноту судового розгляду, зазначає, що обвинувачення обґрунтовано на припущеннях, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються лише на недопустимих доказах, зокрема таких, як висновок судово-психологічної експертизи від 25 грудня 2015 року № 684, яка, на переконання ОСОБА_1 , проведена неправильно, та на копіях матеріалів кримінального провадження щодо факту зґвалтування ОСОБА_2, які не можуть братися до уваги, оскільки отримані без відповідної ухвали слідчого судді.
Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції не надали належної оцінки всім доказам у кримінальному провадженні та не встановили, в чому саме полягали порушення ним службових обов`язків, які саме наслідки вони спричинили та не визначили причинний зв`язок між такими порушеннями і наслідками, що настали.
Заперечує проти задоволення цивільного позову потерпілої, так як остання не довела, що саме в результаті його дій вона отримала матеріальну та моральну шкоду. При цьому вважає, що у разі спричинення шкоди потерпілій незаконними діями працівників Новосанжарського РВ УМВС України в Полтавській області відповідальність має нести юридична особа, а не він.
Стверджує, що апеляційним судом безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотань сторони захисту щодо виклику свідків для повторного допиту, а також щодо проведення повторної судово-психологічної експертизи потерпілої. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
У запереченні на касаційну скаргу потерпіла вважає її необґрунтованою.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор, потерпіла та її представник заперечували проти задоволення касаційної скарги, вважали оскаржені судові рішення законними та обґрунтованими.
Мотиви Суду
Згідно зі ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК предметом дослідження та перевірки касаційним судом.