Постанова
Іменем України
04 липня 2019 року
м. Київ
справа № 753/6853/16-ц
провадження № 61-16787св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 лютого 2017 року в складі судді Леонтюк Л. К. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Панченка М. М., Волошиної В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 квітня 2013 року між ним та відповідачем укладено та нотаріально посвідчено договір позики, відповідно до умов якого сума позики становила 399 500,00 грн, що еквівалентно 50 000,00 дол. США, яку відповідач зобов`язалася повернути до 08 квітня 2015 року.
Посилаючись на те, що після закінчення зазначеного строку ОСОБА_2 суму позики не повернула, ухиляється від виконання договірних зобов`язань, просив стягнути основну заборгованість в розмірі 1 303 862,40 грн, штраф згідно з пунктом 6.2 договору в сумі 2 373 029,57 грн, інфляційні втрати у розмірі 256 860,89 грн та 3 % річних у розмірі 38 980,60 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 лютого 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 08 квітня 2013 року у розмірі 3 972 733,46 грн, яка складається з 1 303 862,40 грн - основної заборгованості; 2 373 029,57 грн - штрафних санкцій; 256 860,89 грн - інфляційних втрат; 38 980,60 грн - 3 % річних. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що відповідач у встановлений договором строк грошові кошти не повернула, жодних дій, направлених на погашення заборгованості, не вчинила.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 10 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення інфляційних втрат скасовано, у позові в цій частині відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення штрафних санкцій змінено, зменшено розмір з 2 373 029,57 грн до 2 105 521,75 грн.
Абзаци 2, 3 резолютивної частини рішення суду першої інстанції викладено у новій редакції.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 3 455 254,75 грн, яка складається з 1 303 862,40 грн - заборгованості за договором позики; 2 105 521,75 грн - штрафних санкцій; 38 980,60 грн - 3 % річних. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2017 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами обох інстанцій, просить скасувати судові рішення та справу передати на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Зокрема, не взяли до уваги, що відповідач, в рахунок повернення позики, передала позивачу 626 843,00 грн, еквівалент 53 000,00 дол. США, і це підтвердили свідки.
На порушення статті 188 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) суди не надали можливості відтворити звукозапис розмови щодо виконання зобов`язання.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та витребувано справу з Дарницького районного суду м. Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 08 квітня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, який посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Білошицькою М. В.
Розмір позики за договором становить 399 500,00 грн, що на день його укладення еквівалентно 50 000,00 дол. США.
За змістом зазначеного договору відповідач зобов`язалася повернути всю суму грошових коштів до 08 квітня 2015 року.
Позика повертається одноразовим платежем або частинами.
Згідно з пунктом 6.2 договору позики від 08 квітня 2013 року у випадку прострочення виконання зобов`язання за цим договором позичальник зобов`язується сплатити позикодавцю штраф в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення до повного розрахунку.
ОСОБА_2 позику не повернула.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.