Постанова
Іменем України
04 липня 2019 року
м. Київ
справа № 343/1722/16-ц
провадження № 61-19307св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Долинський районний центр зайнятості Івано-Франківської області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Долинського районного центру зайнятості Івано-Франківської області на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04 листопада 2016 року у складі судді: Тураша В. А., та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 грудня 2016 року у складі суддів: Ковалюка Я. Ю., Матківського Р. Й., Фединяка В. Д.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року Долинський районний центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Позов обґрунтований тим, що в Долинському районному центрі зайнятості, Івано-Франківським обласним центром зайнятості було проведено внутрішній фінансовий аудит та аудит відповідності за період роботи з 01 лютого 2015 року по 01 травня 2016 року. За результатами перевірки, встановлено порушення проведення індексації, зайво виплачено зарплату працівникам Долинського районного центру зайнятості в сумі 15 005,50 грн. Дане порушення виникло, внаслідок неналежного виконання начальником відділу бухгалтерського обліку ОСОБА_1, яка звільнилася з роботи 03 листопада 2015 року, покладених на неї трудових обов`язків.
На адресу відповідача направлено лист-претензію про повернення коштів, однак станом на 08 вересня 2016 року дані кошти в сумі 15 005,50 грн не відшкодовані.
Долинський районний центр зайнятості Івано-Франківської області просив стягнути з ОСОБА_1 15 005,50 грн.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Долинського районного суду від 04 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 грудня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Долинського районного центру зайнятості завдану шкоду в розмірі середнього місячного заробітку в сумі 4 834,24 грн. Вирішено питання судових витрат. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що ОСОБА_1, як керівник структурного підрозділу повинна нести обмежену матеріальну відповідальність, у розмірі заподіяної з її вини шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку, оскільки шкоду установі заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам.
Аргументи учасників справи
У січні 2017 року Долинський районний центр зайнятості подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржені судові рішення та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.При цьому посилався на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 була посадовою особою і вчинила декілька правопорушень, тому межа її відповідальності повинна дорівнювати місячному заробітку за кілька місяців. Відповідачем була заподіяна пряма дійсна шкода, а тому вона повинна нести повну матеріальну відповідальність. Справу було розглянуто без участі представника позивача, який повідомив про неможливість прибути в судове засідання 07 грудня 2016 року в апеляційному суді у зв`язку із хворобою, чим позбавив можливості надати пояснення.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення суду першої та апеляційної інстанції оскаржуються в частині відмови у задоволені позовних вимог в частині 10 171,26 грн. в іншій частині не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера Долинського районного центру зайнятості і звільнилася 03 листопада 2015 року за власним бажанням.
Івано-Франківським обласним центром зайнятості було проведено внутрішній фінансовий аудит та аудит відповідності за період роботи Долинського районного центру зайнятості з 01 лютого 2015 року по 01 травня 2016 року. За результатами перевірки, встановлено порушення проведення індексації, зайво виплачено зарплату працівникам Долинського районного центру зайнятості в сумі 15 005,50 грн. Це порушення виникло, внаслідок неналежного виконання начальником відділу бухгалтерського обліку ОСОБА_1 покладених на неї трудових обов`язків.
Суди встановили, що договору про повну матеріальну відповідальність з ОСОБА_1 не укладалось. Середня заробітна плата ОСОБА_1 становить 4 834,24 грн.