Постанова
Іменем України
03 липня 2019 року
м. Київ
справа № 277/189/17
провадження № 61-41874св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Барашівська сільська рада Ємільчинського району Житомирської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ємільчинського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2017 року в складі судді Заполовського В. В. та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 21 червня 2018 року в складі колегії суддів: Талько О. Б.,
Григорусь Н. Й., Галацевич О. М.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Барашівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення коштів.
Позовна заява мотивована тим, що з листопада 2013 року він обіймав посаду художнього керівника Барашівського сільського будинку культури. Розпорядженням голови Барашівської сільської ради від 31 січня 2017 року його звільнено з роботи за прогул без поважних причин (відсутність на роботі
17 січня 2017 року протягом всього робочого дня) та невиконання ним пункту 4 розпорядження сільського голови від 30 листопада 2016 року № 68.
Позивач вважав своє звільнення незаконним, оскільки він сумлінно виконував покладені на нього трудові обов`язки та як художній керівник зобов`язаний був брати участь у розвитку самодіяльної народної творчості не тільки у місцевому будинку культури, але й в межах району та області, тому відсутність його у приміщенні будинку культури не свідчить про відсутність на роботі.
Зазначав, що його безпосереднім керівником є директор будинку культури та голова сільської ради позбавлений можливості видавати розпорядження про припинення трудових правовідносин.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд: поновити його на посаді художнього керівника Барашівського сільського будинку культури з
31 січня 2017 року; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн; зобов`язати відповідача виплатити заробіток за роботу у святкові та вихідні дні протягом періоду з листопада 2016 року по 02 лютого 2017 року; компенсувати кошти, утримані з його пенсії протягом періоду із серпня по жовтень 2017 року та виплатити доплату в розмірі 50 % посадового окладу директора будинку культури.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 21 червня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Барашівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 доплату в розмірі 50 % посадового окладу за виконання обов`язків директора сільського будинку культури згідно з розпорядженням від 31 травня 2016 року № 28 в сумі 1 256,00 грн.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що послання позивача на звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину, а також вирішення питань, пов`язаних із розірванням шлюбу, не є поважними причинами відсутності ОСОБА_1 на роботі. Крім того, позивачем не надано доказів, які підтверджують факт створення у Барашівській сільській раді профспілки. Оскільки видача розпорядження про звільнення позивача з посади художнього керівника будинку культури не суперечить вимогам законодавства, а Барашівський сільський будинок культури є комунальною власністю, тому вирішення кадрових питань відбувається за погодженням з головою сільської ради.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рішення судів у задоволеній частині позовних вимог ОСОБА_1 не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається (стаття 400 ЦПК України).
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а висновки не відповідають дійсним обставинам справи.
Відзив відповідачем на касаційну скаргу не подано.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.