Постанова
Іменем України
01 липня 2019 року
м. Київ
справа № 309/1126/17
провадження № 61-30959св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Кожух О. А., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив визначити додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилаючись на те, що він є спадкоємцем першої черги за заповітом, постійно проживає на території Російській Федерації і не мав можливості подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 06 червня 2017 року у складі судді Сідей Я. Я. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд першої інстанції, виходив із того, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2017 року, рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 06 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив із недоведеності позивачем поважності причин пропуску передбаченого законом строку для прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суд апеляційної інстанції вирішуючи спір, надав неналежну правову оцінку доказам, що містяться у матеріалах справи та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволення його позову про визначення додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_2 подав заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу та без змін оскаржуване судове рішення, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та витребувано з Хустського районного суду Закарпатської області зазначену справу.
У травні 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 14 лютого 2006 року ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_2 склали заповіт, відповідно до якого належну їм на праві спільної сумісної власності квартиру та все рухоме майно, яке в ній знаходиться, заповідають ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в рівних частках кожному. Після смерті одного з подружжя частка у праві спільної сумісної власності переходить до другого з подружжя, який його пережив, а в разі смерті останнього право на спадщину мають ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в рівних частках кожний. Також ОСОБА_3 у ПАТ КБ "ПриватБанк" був відкритий депозитний рахунок, на який вона зробила заповідальне розпорядження на імʼя ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилася спадщина.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1269 та частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається із часу відкриття спадщини.