Постанова
Іменем України
03 липня 2019 року
м. Київ
справа № 493/1156/15-ц
провадження № 61-28461св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Балтська міська рада Одеської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 14 січня 2016 року у складі судді Ільніцької О. М.та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 липня 2017 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Черевка П. М., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Балтська міська рада Одеської області, про знесення самочинно збудованих об`єктів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_1 . У цьому ж будинку у АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які самовільно здійснили прибудову до квартири № 2 (тамбур) розміром 2,52 м х 1,86 м та самовільно збудували господарську будівлю розміром 5,0 м х 1,88 м.
Будівництво цих об`єктів нерухомості здійснено без відповідних дозволів, без відведення під будівництво земельної ділянки та без узгодження з нею як з суміжним користувачем.
Ураховуючи, що ці об`єкти створюють їй незручності у користуванні належною їй квартирою, оскільки обмежують до неї доступ, позивач просила знести самочинно збудовані об`єкти.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 14 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 липня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем не доведено, що відповідачі істотно порушили її права та внаслідок цих дій усунення перешкод можливе лише шляхом знесення спірного об`єкту нерухомості, не взявши до уваги, що знесення є крайньою мірою щодо усунення перешкод.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами обох інстанцій, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що факт перешкоджання відповідачем у користуванні АДРЕСА_1 встановлений рішенням Балтського районного суду Одеської області від 13 вересня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14 листопада 2012 року, на що суди уваги не звернули.
Суди неповно з`ясували обставини, що мають значення для правильного вирішення зазначеної справи, не дослідили надані нею докази та дійшли помилкових висновків про відмову у позові.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі тавитребувано справу з Балтського районного суду Одеської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 належить АДРЕСА_2 у цьому ж будинку. Будинок одноповерховий, квартири суміжні.
ОСОБА_2 , не маючи дозволу виконавчого комітету Балтської міської ради, виконала роботи з прибудови тамбуру розміром 2,52 м х 1,86 м, площею 3,9 кв. м при вході до належної їй квартири на місці сходів та бетонного майданчику.
Крім того, ОСОБА_2 збудувала на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту, нежитлове приміщення (сарай) розміром 5,0 м х 1,88 м.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною другою статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.