Постанова
Іменем України
01 липня 2019 року
м. Київ
справа № 581/146/17
провадження № 61-34796св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 19 квітня 2017 року у складі судді Сізова Д. В. та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 15 червня 2017 року в складі колегії суддів: Ткачук С. С., Кононенко О. Ю., Бойка В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 30 травня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3 000, 00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою за користування кредитом 22,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх кредитних зобов`язань, станом на 31 січня 2017 року утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 26 057, 28 грн, з яких: 2 996, 50 грн заборгованість за кредитом, 17 095, 69 грн заборгованість по процентам, 4 248, 08 грн - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн - штраф (фіксована частина), 1 217, 01 грн - штраф (процентна складова), яку ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути із відповідача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 19 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 15 червня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що відповідач отримала кредит шляхом використання платіжної картки, строк дії якої закінчився 31 травня 2011 року, а тому, визнавши наявність заборгованості перед банком, врахував заяву відповідача про застосування строків позовної давності та відмовив у позові.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в справі № 581/146/17 і витребувано її з Липоводолинського районного суду Сумської області.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", згідно з яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
05 червня 2018 року справу № 581/146/17 передано до Касаційного цивільного суду у вкладі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу № 581/146/17 призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15, відповідно до якої проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності.
Відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 30 травня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, шляхом оформлення заяви позичальника, укладений кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 2 500, 00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості, із строком дії кредитного ліміту відповідно строку дії картки. Порядок погашення заборгованості визначено щомісячними платежами в розмірі 7 % від суми заборгованості.
Строк дії виданої ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 до 31 травня 2011 року.
Останній платіж на погашення заборгованості за кредитом за вказаним картковим рахунком ОСОБА_1 було вчинено 08 квітня 2009 року.
З розрахунку, наданого банком вбачається, що станом на 31 січня 2017 року внаслідок невиконання кредитних зобов`язань, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором склала 26 057, 28 грн, з яких: 2 996, 50 грн - заборгованість за кредитом, 17 095, 69 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом. Щодо нарахування банком неустойки: 4 248, 08 грн - заборгованості за пенею та комісією, 500 грн - штраф (фіксована частина), 1 217, 01 грн. 01 - штраф (процентна складова).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.