Постанова
Іменем України
04 липня 2019 року
м. Київ
справа № 463/785/18
провадження № 61-10349св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
терті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Скречко Марія Михайлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 травня 2019 року у складі судді - Копняк С. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У лютому 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Скречко М. М. про визнання недійсним договору дарування.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 23 лютого 2018 року у справі відкрито провадження та призначено в попереднє судове засідання.
22 квітня 2019 року позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 23 лютого 2018 року про відкриття провадження у справі №464/785/18, зазначаючи про те, що судом першої інстанції порушено правило підсудності, оскільки позови про відшкодування шкоди можуть пред`являтись також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди. Вона зареєстрована та проживає в Яворівському районі Львівської області, тому спір повинен розглядатися Яворівським районним судом Львівської області.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 08 травня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 23 лютого 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Скречко М. М. про визнання недійсним договору дарування.
Оскаржена ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивач пропустила річний строк на апеляційне оскарження, оскільки копію ухвали від 23 лютого 2018 року про відкриття провадження у даній справі отримала 27 лютого 2018 року, однак апеляційна скарга подана 22 квітня 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 травня 2019 року, у якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження та передати справу на розгляд Львівському апеляційному суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала про відкриття провадження у справі підлягає скасуванню, оскільки її постановлено з порушенням норм процесуального права, а саме з недотриманням правил підсудності. При цьому зазначила, що вона зареєстрована та проживає за адресою, яка за своїм розташуванням належить до Яворівського району Львівської області. Отже, розгляд справи належить до юрисдикції Яворівського районного суду Львівської області.
У червні 2019 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просять залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 травня 2019 року без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
20 червня 2019 року матеріали цивільної справи № 463/785/18 надійшли до Верховного Суду.
21 червня 2019 року матеріали справи передано судді-доповідачу.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Встановлено, що у лютому 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Личаківського районного суду міста Львова з позовом про визнання недійсним правочину.
У позові посилалися на те, що місцезнаходження майна, яке є предметом оспорювання позивачами правочину - розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що відноситься до територіальної юрисдикції Личаківського районного суду міста Львова, що відповідає статті 30 ЦПК України