ПОСТАНОВА
Іменем України
05 липня 2019 року
Київ
справа №815/2954/17
адміністративне провадження №К/9901/11262/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (головуючий суддя: Бутенко А.В., судді: Балан Я.В., Катаєва Е.В.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (головуючий суддя: Лук`янчук О.В., судді: Бітова А.І., Ступакова І.Г.)
у справі № 815/2954/17
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
про визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач, ВКДКА), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29.03.2017 № ІІІ-010/2017 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.
Позивач вказує, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення не врахував відсутність провини позивача як умови для цивільно-правової відповідальності. Відповідач порушив присічний строк притягнення позивача до відповідальності, а також протиправно та необґрунтовано застосував такий вид стягнення як зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 12 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, відмовив у задоволенні позову. Рішення суду першої інстанції мотивоване правомірністю та обґрунтованістю оспорюваного позивачем рішення. За висновком суду відповідач діяв у межах встановлених діючим законодавством повноважень. При цьому встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є дискреційним повноваженням відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісіє адвокатури (далі-КДКА). Ухвала апеляційного суду вмотивована встановленням ознак дисциплінарного проступку у діях позивача, які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Це свідчить про правильність висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості та правомірності оспорюваного рішення.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову. Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм частин першої та другої статті 124 Конституції України, частини першої статті 1, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини другої статті 31, частини другої статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", частини третьої статті 2, статей 6, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), пункту 53 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі - Положення № 120). За доводами касаційної скарги рішення суду першої інстанції не відповідає встановленим законом вимогам законності та обґрунтованості. Суд не здійснив перевірку законності та обґрунтованості оспорюваного рішення, пославшись на дискрецію відповідача. Жоден аргумент, наведений позивачем на обґрунтування своєї правової позиції, не знайшов свого спростування у судовому рішенні. Суд не спростував обставину виходу відповідача за межі своїх повноважень при висновку про тривалість дисциплінарного проступку. Не дав оцінки обставинам, які спростовують факт вчинення ним дисциплінарного проступку. Також у касаційній скарзі позивач окремо вказує на порушення апеляційним судом норм частини першої статті 195, пунктів 2 та 3 частини першої, частини другої статті 206 КАС України. Ці порушення виявилися у тому, що суд неналежно перевірив доводи апеляційної скарги позивача.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами попередніх інстанцій із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 01 листопада 2016 року позивача притягнули до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.
За наслідками розгляду скарги голови правління Громадської організації "Організований захист громадян" адвоката Хмельницького І.О. та заступника голови правління Громадської організації "Організований захист громадян" Синяговського Е.О. на вказане рішення ВКДКА прийняла рішення від 29.03.2017 № ІІІ-010/2017. Цим рішенням частково задоволено вищевказану скаргу, скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 01.11.2016 та притягнуто адвоката ОСОБА_3. до дисциплінарної відповідальності, застосувавши дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців. Висновок обґрунтований посиланням на порушення позивачем пункту 2 статті 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та пункту 2 статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених установчим З`їздом адвокатів України 17.11.2012 (далі - Правила адвокатської етики, втратили чинність у зв`язку із затвердженням Правил адвокатської етики рішенням Національної асоціації адвокатів України від 09.06.2017). Згідно з цим рішенням позивач не повернув своєму клієнту ОСОБА_5 частину гонорару у розмірі 3500 доларів США, який був визначений в укладеній між ними договорі про надання правової допомоги від 11.05.2015. Цей договір було укладено для здійснення захисту ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за частиною 2 ст. 309 Кримінального кодексу України.