Постанова
Іменем України
03 липня 2019 року
м. Київ
справа № 608/53/17
провадження № 61-28210св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - заступник військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 1915,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2017 року у складі судді: Запорожець Л. М., та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 30 березня 2017 року у складі колегії суддів: Сташківа Б. І., Кузьма Р. М., Костів О. З.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В січні 2017 року заступник військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 1915 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди в результаті порушення використання цільового та функціонального призначення військового майна.
Позов мотивований тим, що військова частина А 1915 є органом державної військової і виконавчої влади на місцях в системі Збройних Сил України. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Порушення вимог чинного законодавства України при використанні закріпленого за військовими частинами Збройних Сил України військового майна, що спричинило його втрату порушує економічні інтереси держави.
Відповідно до статей 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 8.7 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 30 листопада 2011 року № 7373, командир зобов`язаний вживати заходів для відшкодування збитків, заподіяних військовій частині. Якщо військовослужбовець не повідомив про зміни у складі сім`ї або отримання (придбання) жилого приміщення та відмовляється добровільно повернути отримані кошти, питання про повернення суми отриманої грошової компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення вирішується в судовому порядку за позовом відповідного командування.
Однак, всупереч вказаних норм відповідач ОСОБА_1 неправомірно отримані кошти добровільно не повернув, командуванням військової частини А 1915 протягом 2016 року будь-які заходи, в тому числі і в судовому порядку, задля відшкодування заподіяних військовій частині збитків та стягнення виплачених бюджетних коштів як компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень, не вживались. Таким чином, неналежне здійснення захисту інтересів держави командуванням в/ч А 1915 є обставиною здійснення представництва інтересів держави в суді військовою прокуратурою Тернопільського гарнізону.
Шляхом моніторингу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що дружиною капітана ОСОБА_1 18 липня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 60 кв. м.
Однак, всупереч вимог чинного законодавства та в порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідач з метою подальшого отримання грошових коштів у виді компенсації за піднайом (найом) житла військову частину А 1915 протягом вересня 2014 року - грудня 2015 року не повідомив про цей факт, що призвело до того, що військовою частину було безпідставно нараховано та виплачено, а відповідачем отримано грошові кошти в сумі 17 082 грн, які в добровільному порядку він не повернув, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А 1915 завдану шкоду в розмірі 17 082 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2017, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 30 березня 2017 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь військової частини А 1915 завдану майнову шкоду в розмірі 17 082 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що всупереч вимог чинного законодавства та в порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідач з метою подальшого отримання грошових коштів у виді компенсації за піднайом (найом) житла військову частину А 1915 протягом вересня 2014 року - грудня 2015 року не повідомив про той факт, що його дружиною 18 липня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 60 кв. м. Дії ОСОБА_1, вважалися неправомірними, оскільки саме його обов`язком, а не правом було повідомити про придбання житла, чого він не зробив.
Аргументи учасників справи
У квітні 2017 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 1 826 грн. При цьому посилався на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували факт припинення його подружніх відносин та припинення спільного проживання із своєю дружиною з січня 2015 року, про що свідчить рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 травня 2015 року про розірвання шлюбу. А тому стягнення шкоди з часу розірвання шлюбу є безпідставним. Суди не правильно витлумачили положення чинного законодавства, щодо обов`язку у триденний строк письмово повідомити військову частину про зміну сімейного статусу (розлучений).
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та зупинено виконання рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 10 лютого 2017 року та ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 30 березня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А 1915 м. Чорткова на посаді начальника автомобільної служби.
16 вересня 2014 року начальником автомобільної служби військової частини А 1915 капітаном ОСОБА_1 командуванню військової частини подано рапорт на виплату грошової компенсації за піднайоми (найом) житла, у якому зазначено про утримання останнім квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
31 грудня 2014 року капітаном ОСОБА_1 командуванню військової частини подано рапорт на виплату грошової компенсації за піднайом (найом) житла, у якому вказано про утримання останнім квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі вказаних рапортів та наказів командира військової частини А 1915 капітану ОСОБА_1 протягом вересня 2014 року - грудня 2015 року виплачено бюджетних коштів на загальну суму 17 082 грн.
Згідно акту позапланової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності військової частини А 1915 за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2016 року № 08-22/03 та листа № 19-08-17-17/7400 від 11 листопада 2016 року начальника Управління Західного Офісу Держаудитслужби в Тернопільській області Держерука Є. Р. було встановлено, що капітану ОСОБА_1 було безпідставно виплачено військовою частиною А 1915 грошову компенсацію за піднайом житла в загальні сумі 17 082 грн.