Постанова
Іменем України
03 липня 2019 року
м. Київ
справа № 161/6089/17
провадження № 61-25553св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення апеляційного суду Волинської області від 19 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., Стрільчука В. А.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства акціонерного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"; банк), правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"; банк), про захист прав споживача.
Вимоги обґрунтовував тим, що у 2011 році між ним і відповідачем був укладений договір про банківське обслуговування, згідно з умовами якого він отримав дві платіжні картки: одну для виплати заробітної плати, іншу - кредитну з установленим кредитним лімітом у розмірі 300 грн, який був збільшений до 10 000 грн.
05 липня 2016 року він отримав від банку повідомлення про переказ з його кредитної картки через мережу Інтернет коштів у розмірі 9 581 грн та списання комісії у розмірі 383 грн 21 коп. (трансакція ID 201791005).
Зазначав, що вказану операцію не здійснював і третіх осіб на її здійснення не уповноважував, одразу звернувся до банку із заявою про вчинення неправомірних дій, однак останній ухилився від блокування картки та повернення коштів.
За фактом вчинення крадіжки коштів було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
При проведенні перевірки слідчим установлено, що кошти з картки викрадені у місті Бердянськ Запорізької області.
Ураховуючи наведене, просив визнати незаконною вищевказану трансакцію щодо переказу 05 липня 2016 року коштів з його кредитної картки та зобов`язати відповідача зарахувати на його кредитну картку кошти у розмірі 9 964 грн 21 коп., із яких 9 581 грн - сума переказу та 383 грн 21 коп. - комісія.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд зробив висновок про те, що списання коштів із рахунку позивача відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу та його користувача, тому підстав для задоволення позову немає.
При цьому суд зазначив, що особа, яка здійснила 05 липня 2016 року з картки ОСОБА_1 грошовий переказ на суму 9 581 грн, володіла інформацією про коди та паролі, що спрямовувались на телефон позивача.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 19 жовтня 2017 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1
Визнано недійсною трансакцію (ID 201791005) щодо переказу 05 липня 2016 року коштів у розмірі 9 581 грн з картки "Універсальна" ПАТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1, виданої на ім`я ОСОБА_1
Зобов`язано ПАТ КБ "ПриватБанк" зарахувати на картку "Універсальна" № НОМЕР_1, видану на ім`я ОСОБА_1, кошти у розмірі 9 964 грн 21 коп., із яких: 9 581 грн - сума переказу та 383 грн 21 коп. - комісія.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд виходив із доведеності факту незабезпечення банком збереження коштів позивача на його картковому рахунку, що вважав підставою для задоволення позову.
Короткий зміст доводів касаційної скарги
У листопаді 2017 року до суду касаційної інстанції від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та передати справу на новий апеляційний розгляд.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 161/6089/17 передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Представник банку вважає оскаржене рішення необґрунтованим, оскільки апеляційний суд не врахував, що 05 липня 2016 року позивач за допомогою міжбанківських електронних платіжних систем надав банку дистанційні розпорядження на перерахування коштів з його платіжної картки.
Зазначений переказ був здійснений при перевірці картки в програмі 3-D Secure, яка передбачала введення користувачем картки - ОСОБА_1 коду, який надійшов на його фінансовий телефон, для підтвердження платіжної операції.
Крім того, апеляційний суд не звернув увагу на те, що у заяві від 11 січня 2017 року позивач повідомив відповідача про те, що 05 липня 2016 року до нього зателефонувала особа, яка представилася представником банку і запропонувала збільшити кредитний ліміт, після чого одразу була проведена трансакція на суму 9 581 грн.
Такі обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 сприяв невідомій особі у вчиненні неправомірного переказу коштів із рахунку.