ПОСТАНОВА
Іменем України
05 липня 2019 року
Київ
справа №808/6038/15
адміністративне провадження №К/9901/28267/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 (головуючий суддя Богданенко І.Ю., судді: Уханенко С.А., Дадим Ю.М.) у справі №808/6038/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, рішення та вимоги,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування:
- податкового повідомлення-рішення від 25.05.2015 №00000321702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 6657,55грн.;
- рішення від 25.05.2015 №0001 про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 3539,83грн.;
- вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2015 №004 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 21027,54грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимога прийняті на основі помилкових висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства при нарахуванні та відображенні показників доходів та витрат у податковій звітності. Позивач стверджує, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до перевірки було надано вичерпний перелік бухгалтерських документів необхідних для підтвердження задекларованих ним витрат, у тому числі, і видаткова накладна від 19.11.2014 №1171 на підтвердження фактичного придбання товару у Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Польське підприємство "Полінет" на загальну 29589,10грн. (без ПДВ). Висновки відповідача про безпідставність заниження позивачем оподатковуваного (чистого) доходу за 2014 рік на суму 29589,10грн. та заниження бази нарахування єдиного внеску у листопаді 2014 року на суму 29589,10грн. є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю прийняття відповідачем оскаржуваних податкового повідомлення-рішення, рішення та вимоги з огляду на те, що позивач погодився з виявленими контролюючим органом порушеннями за 2012 рік, а також з відсутністю, на час складання звітності, видаткової накладної від 19.11.2014 №1171, яка є підставою для формування позивачем даних податкового обліку. Суд зазначив, що у зв`язку з неподанням позивачем річного звіту з питань єдиного внеску за 2011 рік, органом Пенсійного фонду України не проводилося нарахування суми єдиного внеску у картку особового рахунку позивача, що свідчить про правомірність збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2015 №00000321702, застосування штрафних санкцій та складання вимоги про сплату боргу (недоїмки).
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2016 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 2505.2015 №00000321702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 6657,55грн.; рішення від 25.05.2015 №0001 про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині суми 2665,39грн.; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2015 №Ф-004 в частині суми 21027,54грн. та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове рішення про часткове задоволення позову, суду апеляційної інстанції виходив з того, що витрати по господарських правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Польське підприємство "Полінет" позивач сформував на основі належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку наданих контролюючому органу до перевірки. Суд спростував доводи суб`єкта владних повноважень стосовно формування позивачем даних податкового обліку із порушенням норм податкового законодавства.
В частині відмови у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем не доведено правильність обчислення бази нарахування єдиного внеску за 2012 рік, не спростовано в процесі розгляду справи доводів відповідача щодо неправомірності його дій з донарахування єдиного внеску за 2012 рік у сумі 5829,60грн., висновок суду щодо законності прийняття відповідачем рішення від 25.05.2015 №0001 про застосування до позивача штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині суми штрафної санкції у розмірі 874,44грн. та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2015 №Ф-004 в частині суми боргу у розмірі 5829,60грн. є правильним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 у справі №808/6038/15 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області було проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо правильності визначення сукупного оподаткованого доходу, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 177.2 статті 177, підпункту "в" пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб за 2014 рік на суму 4438,41грн.; пункту 1 частини другої статті 6, абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктів 4.1, 4.2, 4.6 Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 №445, яке виразилося у ненарахуванні єдиного внеску, в результаті чого позивачем занижено єдиний внесок на загальну суму 26857,14грн., у тому числі: 2011 рік - 10760,12грн., грудень 2012 року - 5829,60грн., листопад 2014 року - 10267,42грн.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 06.04.2015 №7/08-29-17-02-2411212756 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2015 №00000321702, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 6657,55грн., у тому числі: 4438,37грн. за основним платежем та 2219,18грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; рішення від 25.05.2015 №0001 про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 3539,83грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 26857,14грн.; вимогу від 06.04.2015 №Ф-004 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 26857,14грн.
Фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкового повідомлення-рішення, рішення та вимоги став висновок контролюючого органу про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з Спільним Українсько-Польським підприємство "Полінет" у зв`язку з відсутністю документального підтвердження витрат за листопад 2014 року на загальну суму 29589,10грн., а саме видаткових накладних на придбання товару, що призвело до завищення витрат, заниження оподатковуваного (чистого) доходу, заниження бази нарахування єдиного внеску за 2014 рік на суму 29589,10грн. Відповідач вказує, що чистий оподатковуваний дохід позивача за 2011 рік склав 31009,00грн., проте звітність, передбачену Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивачем подано не було; внески до фонду за спірний рік перераховано також не було. Обґрунтовуючи свою позицію податковий орган стверджує, що позивач включив до складу витрат суми за придбаний у контрагента товар, який фактичного не приймав участь у господарській діяльності. Як наслідок, на кінець періоду, в якому проводилася перевірка позивача, у залишках товарних запасів, придбаний позивачем товар на загальну 16800,00грн. відсутній, що призвело до завищення витрат, заниження оподатковуваного чистого доходу, заниження бази нарахування єдиного внеску за 2012 рік в сумі 16800,00грн.
Судами також встановлено, що, у періоді, за який проводилася перевірка, основними видами господарської діяльності позивача були виробництво іншого трикотажного та в`язаного одягу; оптова торгівля одягом і взуттям; виробництво панчішно-шкарпеткових виробів.
На підтвердження правомірності формування валових витрат (листопад 2014 року) по відносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Польське підприємство "Полінет" позивачем надано копії належних первинних документів, зокрема, договір поставки товару №13/05 від 03.01.2013 укладеного між сторонами, видаткову накладну №ПП-001171 від 19.11.2014 на продаж пряжі бавовна/поліестер на суму 29589,10грн. без ПДВ (з ПДВ 35506,92грн.), видаткову накладну №ПП-001171/1 від 19.11.2014 на продаж пряжі бавовна/поліестер, на суму 15832,24грн. без ПДВ, (з ПДВ 18998,69грн.); податкову накладну від 19.11.2014 №34 (пряжа бавовна/поліестер) на суму 54505,61грн. (в т.ч. ПДВ), товарно-транспортну накладну №РН-0001171 від 19.11.2014 (пряжа бавовна/поліестер) вартістю вантажу 54505,61грн., вантажовідправник "Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство "Полінет"", замовник "фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ", акт взаєморозрахунків між сторонами за листопад 2014 року; видаткові накладні від 01.12.2014 про продаж позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" товару (шкарпеток).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, у підтвердження фактичної передачі затребуваних контролюючим органом під час перевірки первинних документів, позивач подав "Перелік документів, витребуваних державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі та переданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 для перевірки від 27.03.2015", пунктом 10, якого зазначена видаткова накладна від №1171 від 19.11.2014.
Вказаний перелік містить запис "здав" ОСОБА_1 (позивач) та "прийняв" ОСОБА_2 (головний державний ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб уповноважений на перевірку позивача направленням №100) та виконані підписи від імені цих осіб.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що згідно листа Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя від 27.02.2015 №3938/02, на запит контролюючого органу, управлінням, зокрема, надано копію рішення №2868 від 25.10.2012 про застосування до позивача штрафних санкцій за неподання звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та картку особового рахунку позивача. Інформацію про несплату, неперерахування коштів позивачем, управління відповідачу не надавало.
З картки особового рахунку позивача також вбачається, що ним останнім у рахунок єдиного соціального внеску 20.09.2012 сплачено 3000,00грн., 12.10. 2012 - 7760,12грн.
Згідно копії листа Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя від 12.02.2016 №2591/06, адресованого позивачу, суб`єкт владних повноважень вказує, що у зв`язку з неподанням позивачем річного звіту за 2011 рік, нарахування зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску за 2011 рік у картку особового рахунку не проведено. Кошти сплачені позивачем: 20.09.2012 у сумі 3000,00грн. та 12.10.2012 у сумі 7760,12грн. Аналогічну інформацію Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя надало до суду апеляційної інстанції.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування судом апеляційної інстанції та на помилкову правову оцінку обставин справи. Зазначає про невідповідність висновків апеляційного адміністративного суду фактичним обставинам справи. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених обставин справи. В чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судом норм матеріального права скаржник в касаційній скарзі не наводить.
9. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не скористався своїм правом та не надав заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її розгляду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 177.1 статті 177.
Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
10.3. Пункт 177.2 статті 177.
Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
10.4. Пункт 177.3 статті 177.
Для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).