Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 522/15643/17
провадження № 61-41780св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державне підприємство "Адміністрація морських портів України",
третя особа - Міністерство інфраструктури України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 та державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2018 року в складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я., Сєвєрової Є. С.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "Адміністрація морських портів України"), третя особа - Міністерство інфраструктури України, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що з 25 червня 2015 року працював у відповідача на посаді першого заступника Голови ДП "Адміністрація морських портів України". 25 травня 2017 року його було повідомлено про скорочення ти виведення зі штатного розпису апарату управління ДП "Адміністрація морських портів України" з 26 липня 2017 року посади першого заступника Голови ДП "Адміністрація морських портів України". Відповідачем пропонувались йому посади, проте від запропонованих посад він відмовлявся, оскільки вони не відповідали його компетентності та знаходились у іншій місцевості у філіях. Наказом від 26 липня 2017 року № 789-к його було звільнено з посади першого заступника Голови
ДП "Адміністрація морських портів України" згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України. Вважав вищевказаний наказ про його звільнення незаконним та безпідставним, оскільки відповідачем було порушено вимоги трудового законодавства, зокрема він мав у відповідності до вимог статті 42 КЗпП України переважне право на залишення на роботі як працівник з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці та маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей. Крім того, з 19 січня 2017 року він є членом профспілкового комітету
ДП "Адміністрація морських портів України", який не надавав згоди на його звільнення.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 26 липня 2017 року № 789-к по "особовому складу" у частині його звільнення з посади першого заступника Голови ДП "Адміністрація морських портів України" на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України; поновити його на роботі на тій же посаді; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 червня 2017 року по день винесення рішення у справі із розрахунку середньомісячної заробітної плати у розмірі 505 290,88 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач як роботодавець виконав свої обов`язки, покладені статтею 49-2 КЗпП України, запропонував усі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам (професії чи спеціальності позивача, іншу роботу), які існували у ДП "Адміністрація морських портів України", проте ОСОБА_1 не скористався та не реалізував своє право на перевід, а тому звільнення позивача згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України здійснено відповідачем із дотриманням вимог трудового законодавства і без порушення трудових прав ОСОБА_1
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2017 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним наказ ДП "Адміністрація морських портів України" від 26 липня 2017 року № 789-к "по особовому складу" про звільнення ОСОБА_1, першого заступника Голови, із займаної посади з 26 липня 2017 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді першого заступника Голови
ДП "Адміністрація морських портів України" з 26 липня 2017 року.
Стягнуто з ДП "Адміністрація морських портів України" на користь
ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з
26 липня 2017 року по 19 липня 2018 року в розмірі 1 673 492,34 грн, з відрахуванням із зазначеної суми податків та обов`язкових платежів.
Постанову суду в частині присудження заробітної плати, але не більше ніж за
1 місяць у розмірі 273 080,49 грн та поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову, апеляційний суд, виходив з того, що позивача звільнено з роботи з порушенням норм трудового законодавства, зокрема без попередньої згоди на звільнення позивача виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу профспілки, правовими наслідками чого є поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У серпні 2018 рокуДП "Адміністрація морських портів України" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У вересні 2018 року ОСОБА_1 подавдо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просив змінити постанову апеляційного суду в частині підстав поновлення його на роботі та стягненої суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ДП "Адміністрація морських портів України" мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом та помилкового скасування рішення суду першої інстанції. ОСОБА_1 займав посаду першого заступника Голови ДП "Адміністрація морських портів України, а тому розірвання трудового договору з ним на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у відповідності до частини першої статті 43-1 КЗпП України, відбувається без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), членом якого він є. Крім того, відповідач звертався до первинної профспілкової організації, яка з порушенням передбаченого частиною п`ятою статті 43 КЗпП України, строку, а саме на п`ятий день надала висновок щодо відмови у звільненні позивача із займаної ним посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, який був необґрунтованим щодо такої відмови, а тому є правові підстави вважати, що виборний орган первинної профспілкової організації дав згоду на розірвання трудового договору. Також, апеляційним судом неправильно застосовані положення частини четвертої статті 252 КЗпП України, оскільки відсутні належні та допустимі докази закінчення строку повноважень позивача як члена первинної профспілкової організації. Крім того, ОСОБА_1 не міг обиратися до складу виборних органів профспілки, оскільки він займав посаду першого заступника Голови ДП "Адміністрація морських портів України" та був по суті роботодавцем.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний суд припустився арифметичної помилки щодо розміру стягнутої суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зокрема: зазначено, що розмір середньої заробітної плати позивача за травень - червень 2017 року становить 273 080,45 грн (266 078,39 + 280 082,52), замість правильного 546 160,91 грн (266 078,39 + 280 082,52), що призвело до помилкових наступних розрахувань, а тому в цій частині постанова має бути змінена. Також, заявник вважав, що має бути змінена і мотивувальна частина постанови щодо підстав його поновлення на роботі, зокрема має бути зазначено, що не доведено, що у відповідача дійсно відбулися зміни в організації виробництва та праці і фактично реорганізація не відбулася, що на час попередження та на час звільнення позивача у відповідача були наявні вакансії посад заступників голів, яким за кваліфікаційними вимогами відповідав позивач, позивач мав переважне право перед іншими особами, які зайняли вакансії заступників голови на зайняття вакантної посади.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги
У вересні та у жовтні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подала до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України".
У листопаді 2018 року ДП "Адміністрація морських портів України", подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що з 17 серпня 2015 року по 26 липня 2017 року
ОСОБА_1 працював у ДП "Адміністрація морських портів України" на посаді першого заступника Голови ДП "Адміністрація морських портів України".
12 січня 2017 року та 13 січня 2017 року відповідачем видано накази № № 9, 54 "Про затвердження організаційної структури апарату управління ДП "Адміністрація морських портів України".
19 січня 2017 року ОСОБА_1 обрано до складу профспілкового комітету первинної профспілкової організації ДП "Адміністрація морських портів України".
24 квітня 2017 року відповідачем видано наказ № 434-4 "Про скорочення чисельності та штату працівників апарату управління ДП "Адміністрація морських портів України", а саме: посади першого заступника Голови ДП "Адміністрація морських портів України".
05 травня 2017 року відповідачем видано наказ № 475-к "Про попередження щодо скорочення чисельності та штату працівників апарату управління ДП "Адміністрація морських портів України", а саме: посади першого заступника Голови
ДП "Адміністрація морських портів України".
25 травня 2017 року відповідач попередив позивача про скорочення та виведення зі штатного розпису апарату управління ДП "Адміністрація морських портів України" з 26 липня 2017 року посади першого заступника Голови ДП "Адміністрація морських портів України".
25 травня 2017 року, 07 липня 2017 року та 26 липня 2017 року позивачу були запропоновані відповідачем наступні вакантні посади: радника (начальника філії з питань захисту ЗЕД) Южненської філії ДП "Адміністрація морських портів України"; заступника начальника з фінансів та економіки Бердянської філії ОМПУ; начальника служби бюджетування та тарифоутворення апарату управління ДП "Адміністрація морських портів України"; заступника начальника з операційної діяльності Бердянської філії ДП "Адміністрація морських портів України", а також начальника сектору планування й аналізу Білгород-Дністровської філії.
Наконечний Ю. В., посилаючись на те, що запропоновані відповідачем посади не відповідають його компетентності та знаходяться у іншій місцевості, відмовився від запропонованих посад.