ПОСТАНОВА
Іменем України
05 липня 2019 року
Київ
справа №818/119/17
адміністративне провадження №К/9901/21074/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 у складі суддів: Подобайло З.Г., Григорова А.М., Тацій Л.В. у справі № 818/119/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Урядовий уповноважений з прав людини у справах Європейського суду, про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Урядовий уповноважений з прав людини у справах Європейського суду, в якому просив:
- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. про закінчення виконавчого провадження №49892803 від 28.12.2016 з виконання рішення Європейського суду з прав людини "Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви" № 64511/12 від 19.11.2015;
- зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати звіт про виконання рішення Європейського суду з прав людини "Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви" № 64511/12 від 19.11.2015;
- за результатами розгляду наданого звіту винести рішення про накладення штрафу на керівника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в розмірі 300 мінімальних заробітних плат;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 половину суми накладеного штрафу і зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виплатити вказану в судовому рішенні суму.
2. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
2.1.Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №49892803 від 28.12.2016. В цій частині прийнято нове рішення, яким визнано незаконною та скасовано вказану постанову державного виконавця. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.12.1998.
3.2. Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.11 по справі №1807/2а-103/11, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2011, задоволено позов ОСОБА_1 до Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення про виплату недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій, стягнуто з Конотопського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2010 рік відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням здійсненої за цей період виплати.
3.3. Позивачем було подано до Європейського суду з прав людини заяву про тривале невиконання державою рішення національного суду, яку було задоволено.
3.4. Європейським судом з прав людини 19.11.2015 ухвалено остаточне рішення щодо схвалення умов односторонньої декларації у справі "Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви" (заява № 64511/12 та 572 інші заяви). Відповідно до вказаного рішення Європейського суду Уряд України повинен протягом трьох місяців сплатити кожному заявнику 1000 євро, що є відшкодуванням матеріальної і моральної шкоди та судових і інших витрат, а також виконати рішення національних судів, які ще підлягають виконанню. У випадку несплати цих сум протягом зазначеного тримісячного строку Уряд зобов`язався сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
3.5. В подальшому від Європейського суду з прав людини надійшло повідомлення про ухвалення ним рішення у справі "Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви" та зазначено, що протягом трьох місяців від цієї дати рішення має бути виконано.
3.6. Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком С. В. за наслідками розгляду Службової записки в. о. Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 04.01.2016 №704/12.0.1-48-16 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49892803 від 20.01.2016.
3.7. Платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 23.02.2016 №776 було перераховано на користь позивача кошти в сумі 29 786, 20 грн (гривневий еквівалент 1 000 євро згідно курсу Національного банку України, що станом на 23.02.2016 становив 2978,6195 грн за 100 євро) в рахунок справедливої сатисфакції.
3.8. В подальшому, платіжним дорученням Міністерства юстиції України від 19.12.2016 №4859 на користь позивача перерахована заборгованість у розмірі 3150 грн. на виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2011, тривале невиконання якого було підставою для звернення заявника до Європейського суду.
3.8. У зв`язку з вищевикладеним, постановою державного виконавця від 28.12.2016 виконавче провадження № 49892803 закінчено.
3.9. Вважаючи, що державним виконавцем було передчасно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки у зв`язку із затримкою виконання рішення суду у держави виник обов`язок нарахування пені, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем здійснено всі дії, необхідні для виконання судового рішення та у строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням роз`яснень Генерального директорату з прав людини та верховенства права Генерального секретаріату Комітету міністрів Ради Європи. Так, Генеральним директоратом роз`яснено термін "день здійснення платежу" яким є дата фактичного переказу грошових коштів заявнику. Крім того, листом від 16.15.2015 Директорат Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини повідомив, що пеня, вказана у резолютивній частині рішення застосовується до справедливої сатисфакції і як така не є застосованою до будь-яких сум, що мають бути стягнені внаслідок невиконання національних судових рішень. Враховуючи вказане, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
4.1. Суд апеляційної інстанцій не погодився з висновками суду першої інстанції щодо правомірності постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Судом вказано обов`язковість дотримання норм Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", яким визначено порядок та терміни виплати відшкодування. Враховуючи норми Закону України "Про виконавче провадження", судом апеляційної інстанції зроблено висновок про передчасність винесення рішення про закінчення виконавчого провадження з огляду на порушення строків виконання рішення Європейського суду з прав людини, що тягне за собою застосування пені, чого не було зроблено. Водночас, колегія суддів апеляційного суду погодилась із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про встановлення контролю за виконанням судового рішення, оскільки питання здійснення судового контролю у формі подання звіту про виконання рішення Європейського суду з прав людини не може бути предметом розгляду в межах даного провадження, оскільки предметом розгляду цієї справи є дії та рішення державного виконавця.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач звернувся до суду із касаційною скаргою, основними аргументами якої є необхідність застосування роз`яснень Генерального директорату з прав людини та верховенства права Генерального секретаріату Комітету міністрів Ради Європи. Відповідач стверджує про правомірність дій державного виконавця під час винесення останнім постанови про закінчення виконавчого провадження та просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Статтею 19 Конституції України закріплено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
7. Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.