ПОСТАНОВА
Іменем України
04 липня 2019 року
Київ
справа №804/5405/14
адміністративне провадження №К/9901/7267/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступником якої є Нікопольська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року (суддя Власенко Д.О.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року (судді: Ясенова Т.І. (головуючий), Головко О.В., Суховаров А.В.)
у справі № 804/5405/14
за позовом приватного акціонерного товариства "Теплогенерація"
до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2014 року приватне акціонерне товариство "Теплогенерація" (далі - ПрАТ "Теплогенерація") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Нікопольська ОДПІ, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 25 листопада 2013 року № 0003202203.
Вказані вимоги позивача ґрунтуються на тому, що фахівцями Нікопольської ОДПІ в ході проведення перевірки зроблені помилкові висновки щодо завищення податкового кредиту у липні 2013 року на 2 190 934,36 грн, оскільки відповідно до положень пункту 198.2 статті 198 і пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ПрАТ "Теплогенерація" правомірно відобразило у складі податкового кредиту за липень 2013 року суму податку на додану вартість по операціям поставки газу НАК "Нафтогаз України" за березень 2013 року у розмірі 2 190 934,36 грн.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 28 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року, позов ПрАТ "Теплогенерація" задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 25 листопада 2013 року № 0003202203.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач мав право відобразити у складі податкового кредиту за липень 2013 року суму податку на додану вартість за податковою накладною, складеною у березні 2013 року, оскільки таке право зберігається за ним протягом 365 днів. Суди, врахувавши подану ПрАТ "Теплогенерація" скаргу на постачальника до податкової декларації, дійшли висновку про протиправність прийнятого Нікопольською ОДПІ податкового повідомлення-рішення.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Нікопольська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також неправильну оцінку наявних у матеріалах справи доказів, просила скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПрАТ "Теплогенерація" відмовити.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2015 року відкрито касаційне провадження за скаргою Нікопольської ОДПІ.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
23 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що відповідачем заявлено клопотання про заміну Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Нікопольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Враховуючи положення статті 52 КАС України, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача шляхом заміни Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області її правонаступником Нікопольською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Нікопольська ОДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку даних, задекларованих ПрАТ "Теплогенерація" в податковій декларації за липень 2013 року щодо суми нарахованого податкового кредиту за липень 2013 року, за результатами якої склала акт перевірки від 11 листопада 2013 року № 1017/2203/32083093.
У вказаному акті перевірки викладено висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту у липні 2013 року на суму 2 190 934,36 грн.
Такі висновки ґрунтуються на тому, що зазначене порушення допущено позивачем внаслідок включення до податкового кредиту за липень 2013 року податкової накладної за березень 2013 року на суму податку на додану вартість 2 190 934,36 грн, виданої НАК "Нафтогаз України" та не зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ПрАТ "Теплогенерація" на підставі положень пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2013 року подало Додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну". До заяви подані належним чином завірені копії податкової накладної, акта приймання - передачі природного газу.
Не погодившись із висновками Нікопольської ОДПІ, викладеними в акті перевірки від 11 листопада 2013 року № 1017/2203/32083093, позивач листом від 18 листопада 2013 року № 935 направив на адресу відповідача заперечення на вказаний акт перевірки.
27 листопада 2013 року ПрАТ "Теплогенерація" отримано листа від податкового органу про розгляд заперечень від 25 листопада 2013 року № 11620-10/2203, відповідно до якого висновки, викладені у вищезазначеному акті перевірки, залишені без змін.
На підставі висновків акта перевірки та за результатами розгляду заперечень на такий акт 25 листопада 2013 року Нікопольська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0003202203 про донарахування ПрАТ "Теплогенерація" податкових зобов`язань з податку на додану вартість за липень 2013 року в сумі 2 190 934,36 грн та штрафних санкцій на суму 1 095 467,18 грн.
Позивач звертався до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та Міністерства доходів і зборів України зі скаргами на податкове повідомлення-рішення від 25 листопада 2013 року № 0003202203, однак такі були залишені без задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Теплогенерація" за договором поставки придбало для своїх виробничих потреб газ у НАК "Нафтогаз України".
ПрАТ "Теплогенерація" відобразило у складі податкового кредиту за липень 2013 року суму податку на додану вартість за операціями поставки газу НАК "Нафтогаз України" за березень 2013 року в розмірі 2 190 934,36 грн.
НАК "Нафтогаз України" в березні 2013 року виписала податкову накладну від 31 березня 2013 року № 7908 на суму податку на додану вартість 2 190 934,36 грн, яку позивач отримав 30 квітня 2013 року. Однак на час виписки та отримання податкової накладної від НАК "Нафтогаз України" жодних документів, що свідчать про поставку в березні газу від НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Теплогенерація", зокрема акта прийому - передачі газу, що підтверджує факт такої поставки, позивачем отримано не було.