ПОСТАНОВА
Іменем України
02 липня 2019 року
Київ
справа №805/4979/15-а
адміністративне провадження №К/9901/24933/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2015 (суддя - Маслоід О.С.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2016 (головуючий суддя - Казначеєва Е.Г., судді: Васильєва І.А., Жаботинська С.В.) у справі № 805/4979/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" до Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвент Груп" (далі - ТОВ "Інвент Груп") звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Жовтнева ОДПІ) від 11.11.2015 №0000712205.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2016, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Маріупольська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2015, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2016 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Доводи касаційної скарги дублюють висновки акту перевірки, які були підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, та зміст апеляційної скарги.
Зокрема, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваними господарськими операціями шляхом надання належним чином оформлених первинних документів, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання товарно-матеріальних цінностей від спірного постачальника та його подальше використання в господарській діяльності.
Також відповідач просить замінити Жовтневу об`єднану державну податкову інспекцію м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області на її процесуального правонаступника Маріупольську об`єднану державну податкову інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Інвент Груп" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інвент Груп" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам за березень, квітень, травень 2015 року з ТОВ "ТРАФ АЛЬЯНС", про що складено акт від 26.10.2015 № 593/05-81-22-05/33320092.
За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, чим занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 5335193 грн.,
Обґрунтовуючи свою позицію Жовтнева ОДПІ послалась на те, що відповідно до податкової інформації ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ГУ ДФС стосовно контрагента позивача - ТОВ "ТРАФ АЛЬЯНС", встановлена неможливість виконання зазначеним підприємством господарських операцій наявними та залученими трудовими ресурсами. Позивачем до перевірки не надані сертифікати якості товару або посвідчення про його якість, а подані товарно-транспортні накладні містять недоліки. ТОВ "Інвент Груп" не було надано даних про реалізацію придбаного товару, документи щодо оприбуткування товару, журнали виданих довіреностей на отриманий товар. Весь товар транспортовано до приміщення за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, б.171, площею 80,18 та 566,02 м. кв., проте, фактично зберігання оливи моторної та трансмісійної у ємкостях 209 л. та 4 л. на площі (25 м. на 25 м.) неможливо. Також встановлено, що оскільки придбаний товар відноситься до небезпечного товару, позивачем не надано документів погоджених з МВС про допуск транспортного засобу до перевезення продукції, що належить до небезпечних вантажів.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.11.2015 № 0000712205, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 8002789,50 грн., з яких за основним платежем 5335193,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2667596,50 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення спірної господарської операції, у зв`язку з чим прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Як з`ясовано судами, одним з основних видів господарської діяльності позивача є оптова торгівля деталями, приладдям для автотранспортних засобів тощо, що підтверджується відомостями з Єдиного державними реєстру підприємств та організацій України.
Між позивачем (покупець) та ТОВ "Траф Альянс" (постачальник) 02.03.2015 було укладено договір поставки (автомобільні оливи та мастила) № 20315.
Згідно п. 3.1. вказаного договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 03.03.2015, постачання товару здійснює постачальник на склад покупця в м. Дніпропетровську.
01.07.2015 року між позивачем та Дніпропетровською обласною радою (ОКП "Фармація" - балансоутримувач) був укладений договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області № 411, згідно якого позивач отримав в оренду частини приміщень площами 80,18 кв. м. та 566,02 кв. м., майно передано на підставі актів приймання-передачі нежитлового приміщення.