ПОСТАНОВА
Іменем України
04 липня 2019 року
Київ
справа №855/215/19
адміністративне провадження №А/9901/174/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Головко О.В.,
представників позивачів - ОСОБА_1.,
ОСОБА_2.,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5. ,
представника відповідача - Рахнянського Б.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2019 року, прийняте в складі колегії суддів: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М., Шурка О.І.,
за позовом Політичної партії "Опозиційний Блок", ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
28 червня 2019 року Політична партія "Опозиційний Блок", ОСОБА_3 звернулись до суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), у якому просили визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 26.06.2019 №1327 "Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_3, включеного до виборчого списку Політичної партії "Опозиційний Блок" у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року".
В обґрунтування позову позивачі зазначили, що постанова ЦВК від 26.06.2019 №1327 "Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_3, включеного до виборчого списку Політичної партії "Опозиційний Блок" у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року" є протиправною, оскільки прийнята на підставі хибного висновку про недотримання ОСОБА_3 вимог Конституції України та Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17.11.2011 №4061-VI (далі - Закон №4061-VI) щодо проживання в Україні протягом останніх п`яти років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року.
Позивачі стверджують, що у період з 27.09.2015 по 25.01.2016 разовий виїзд ОСОБА_3 за кордон перевищував 90 днів та у період з 08.06.2016 по 01.05.2019 останній перебував за межами території України понад 180 календарних днів кожного року з поважних причин, а саме: у зв`язку з лікуванням та відпочинком.
На підтвердження факту лікування ОСОБА_3 у ці періоди за межами території України ЦВК було надано довідку від 14.06.2019 медичного центру Німеччини - Меdcologne GmbH & Со. Доказів перебування у відпустці на відпочинку у відведений вимогою термін надати не вдалося, зважаючи на тривалий час, що пройшов після відпуски і необхідністю відшукати документи, які це підтверджують.
Відповідач позову не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що доводи позивача про наявність поважних причин його відсутності на території України не підтверджуються належними доказами.
Відповідач указав, що довідка від 14.06.2019 медичного центру Німеччини - Меdcologne GmbH & Со не може підтвердити проходження лікування ОСОБА_3 за межами України, оскільки ця установа забезпечує лише підбір лікувального закладу і організацію лікування, однак не здійснює його.
ІІ. Фактичні обставини справи
Постановою від 23.06.2019 №1182 ЦВК зареєстровано кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Політичної партії "Опозиційний Блок" у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, зокрема ОСОБА_3, включеного до виборчого списку цієї партії під №23.
Постановою від 26.06.2019 №1327 ЦВК скасовано реєстрацію кандидата в народні депутати України ОСОБА_3, включеного до виборчого списку Політичної партії "Опозиційний Блок" під №23 у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 червня 2019 року.
Так, підставою для скасування реєстрації ОСОБА_3 стало його непроживання протягом п`яти років на території України перед днем голосування.
За отриманою ЦВК інформацією щодо перетину державного кордону України, наданою Державною прикордонною службою України, листом від 23.06.2019 за вхідним №24-41-24201 протягом періоду з 27.09.2015 по 25.01.2016 разовий виїзд за кордон ОСОБА_3 становив 119 днів (понад 90 днів у період з 21.07.2015 по 21.07.2016), а протягом періоду з 08.06.2016 по 01.05.2019 тривалість його перебування за межами України становила 1056 днів (понад 180 днів кожного року в період з 21.07.2016 по 21.07.2019).
Листом від 23.06.2019 ЦВК звернулася до представника Політичної партії "Опозиційний Блок" у ЦВК з правом дорадчого голосу з вимогою надати пояснення щодо обставин, які обумовили тривале (понад 90 днів) перебування ОСОБА_3 за кордоном, а також надати належним чином засвідчені документи для підтвердження такого перебування.
На вимогу ЦВК було надано письмові пояснення, якими повідомлено, що у зазначені періоди часу ОСОБА_3 перебував за межами території України на лікуванні, що підтверджено медичною довідкою від 14.06.2019 медичного центру Німеччини - Меdcologne GmbH & Со та у відпустці.
Проте з письмових пояснень та матеріалів, наявних у ЦВК, не убачається, що ОСОБА_3 дотримано вимоги щодо проживання на території України в розумінні абзацу одинадцятого статті 1 Закону України "Про громадянство України".
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачі звернулися до суду.
ІІІ. Зміст рішення суду першої інстанцій і мотиви його ухвалення
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що особа вважається такою, що проживає на території України, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів.
Водночас не є порушенням вимог щодо постійного проживання в Україні виїзд особи за кордон, зокрема в службове відрядження, на навчання, лікування.
Суд першої інстанції зазначив, що виїзд особи на лікування, як дотримання умови безперервного проживання на території України, пов`язується з наявністю передумови для такого виїзду - рекомендації відповідного медичного закладу.
Проте позивачами не було надано відповідну рекомендацію медичного закладу щодо необхідності виїзду за кордон для лікування.
Також суд першої інстанції вказав, що згідно з інформацією з веб-сайту медичного закладу Меdcologne GmbH & Со.KG (www.medcologne.com) ця установа забезпечує лише підбір лікувального закладу, організацію лікування та не залежить від будь-якої конкретної клініки, здійснюючи підбір фахівців об`єктивно у конкретному випадку, однак, не здійснює його самостійно, що свідчить про те, що надана довідка не може у повністю розкрити та підтвердити строк перебування пацієнта на лікуванні з прив`язкою до медичного закладу (установи), в якій проходив лікування пацієнт.
Водночас з довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 21.06.2019 №21-41-5044 встановлено, що ОСОБА_3 01.05.2019 перетнув кордон України ("Бориспіль"), повернувшись рейсом FE378865 з м. Барселона (Іспанія). Проте в довідці від 14.06.2019, виданій медичним центром Німеччини - Меdcologne GmbH & Со указано, зокрема і те, що лікування ОСОБА_3 проводилося у мережі установ Меdcologne GmbH & Со.KG у м. Кельні (Німеччина) по 20.05.2019.
За висновками суду першої інстанції, позивачі не довели належними, допустимими і достатніми доказами факту того, що перебування ОСОБА_3 за кордоном у період з 27.09.2015 по 25.01.2016 та у період з 08.06.2016 по 01.05.2019 було пов`язане не з приватним інтересом, а з перебуванням останнього на лікуванні та у відпустці.
IV. Провадження в суді апеляційної інстанції
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 02 липня 2019 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення Шостим апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, просить скасувати його рішення від 30 червня 2019 року й прийняти нове - про задоволення позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначив, що постанова ЦВК від 26.06.2019 №1327 "Про скасування реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_3, включеного до виборчого списку Політичної партії "Опозиційний Блок" у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року" не містить фактів, підтверджених належними та допустимими доказами про неможливість врахування довідки від 14.06.2019 медичного центру Німеччини - Меdcologne GmbH & Со.
Скаржник просить прийняти до уваги додаткові докази, які деталізують відомості з цієї довідки та безпосередньо підтверджують факт його знаходження на лікуванні за кордоном, що організовувалося установою Меdcologne GmbH & Со у період з 01.10.2015 по 20.01.2016 та у період з 10.09.2016 по 20.05.2019, зокрема: нотаріально засвідчений переклад листа та лист офтальмологічної клініки "АмНоймаркт" на адресу Меdcologne GmbH & Со від 14.11.2018 про проведене лікування та його періоди; нотаріально засвідчений переклад листа та лист офтальмологічної клініки "АмНоймаркт" на адресу Меdcologne GmbH & Со від 12.04.2019 про проведене лікування та його періоди; нотаріально засвідчений переклад договору на медичне обслуговування (лікування), укладений між ОСОБА_3 та Меdcologne GmbH & Со.
Скаржник також зазначає, що не можуть бути прийнятті до уваги посилання відповідача і висновки суду першої інстанції на необхідність отримання рекомендації вітчизняними медичними закладами для виїзду за кордон на лікування, оскільки чинне законодавство України передбачає надання направлення для лікування за кордоном громадян України виключно за рахунок коштів державного бюджету. Водночас ОСОБА_3 перебував на лікуванні за межами території України та отримував медичну допомогу за рахунок власних коштів.
Верховний Суд ухвалами від 03 липня 2019 року відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначив справу до розгляду.
03 липня 2019 року до Суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначив, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи та надав їм правильну правову оцінку.
V. Джерела права й акти їх застосування
Відповідно до статті 76 Конституції України народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п`яти років.
Частиною першою статті 9 Закону №4061-VI передбачено, що депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п`яти років.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону №4061-VI проживання в Україні означає: 1) проживання на території в межах державного кордону України; 2) перебування на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України; 3) перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України, міжнародних організаціях та їх органах; 4) перебування на полярній станції України; 5) перебування у складі формування Збройних Сил України, дислокованого за межами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-ІІІ (далі - Закон №2235-ІІІ) безперервне проживання на території України - це проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України.