ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 липня 2019 року
Київ
справа №811/4044/13-а
адміністративне провадження №К/9901/4471/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року (головуючий суддя - Нагібіна Г.П.)
та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року (колегія суддів: головуючий суддя - Малиш Н.І., судді - Чабаненко С.В., Щербак А.А.)
у справі №811/4044/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона Зірка""
до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство "по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона Зірка"" (далі - Товариство) звернулось в Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Кіровоградської ОДПІ) про визнання протиправними та скасування рішень.
В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та зазначило про правомірність визначення Товариством своїх податкових зобов`язань.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року, адміністративний позов задоволено повністю:
скасовано податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 11.12.2013 №0005211502, яким Публічному акціонерному товариству "по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона Зірка" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 598 262,00 грн та нараховано штрафні санкції у сумі 799 138,00 грн;
скасовано податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 11.12.2013 №0005201502, яким Публічному акціонерному товариству "по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона Зірка" визначено до сплати суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3 575,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 788,00 грн;
присуджено Публічному акціонерному товариству "по виробництву сільськогосподарської техніки "Червона Зірка" судовий збір в розмірі 487 гривень 20 коп. з Державного бюджету України.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій зазначили, що надані позивачем первинні документи в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами підтверджують фактичне здійснення операцій за укладеними між позивачем та ТОВ "НВК "Калібр", ТОВ "Аутрайт "УМК"", ТОВ "Поліменсгруп 11" договорами.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги контролюючий орган зазначив, що Товариство відобразило в податковій звітності правові взаємовідносини з контрагентами без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об`єкту оподаткування та несплатою податків. На підтвердження своїх доводів, скаржник посилається на наявну в АІС "Податковий блок" інформацію відносно контрагентів позивача, а також на отримані акти перевірок по підприємствам-постачальникам Товариства.
17 листопада 2014 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Товариство просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
16 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача 29.11.2013 проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування від`ємних та позитивних значень різниць між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за січень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року, та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідних періодів, з урахуванням матеріалів перевірок щодо правомірності нарахування ПДВ по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг).
За результатами перевірки складено акт від 29.11.2013 року №551/11-23-15-02/05784437.
Як вбачається з акта, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством:
- п. 198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України; ч. 1 ст. 203, ч.1, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в результаті чого платником завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 1 598 262,00 грн, в т.ч.: за лютий 2012 року в розмірі 83 183,00 грн; за березень 2012 року в розмірі 319 118,00 грн; за квітень 2012 року в розмірі 268 907,00 грн; за травень 2012 року в розмірі 229 329,00 грн; за липень 2012 року в розмірі 75 985,00 грн; за вересень 2012 року в розмірі 51 229,00 грн; за листопад 2012 року в розмірі 20 319,00 грн; за грудень 2012 року в розмірі 103 677,00 грн; за січень 2013 року в розмірі 46 686,00 грн; за лютий 2013 року в розмірі 55 651,00 грн; за березень 2013 року в розмірі 7 511,00 грн; за квітень 2013 року в розмірі 150 861,00 грн; за травень 2013 року в розмірі 68 527,00 грн; за червень 2013 року в розмірі 31 679,00 грн; за липень 2013 року в розмірі 46 511,00 грн; за серпень 2013 року в розмірі 40 089,00 грн; та занижено податок на додану вартість на 3 575,00 грн. за вересень 2013 року.
За результатами перевірки та на підставі акту, відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 11.12.2013:
- №0005211502, яким Товариству зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 598 262,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 799 138,00 грн;
- №0005201502, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3 575,00 грн за основним платежем та 1 788,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на висновках актів перевірок підприємств-постачальників та вмотивовані тим, що господарські операції за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ "НВК "Калібр", ТОВ "Аутрайт "УМК", ТОВ "Полімексгруп 11" не спричинили настання реальних правових наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).
Згідно з п. 200.1-200.4 статті 200 ПК України Сума податку, що підлягає сплаті перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого
відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.