ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/15832/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаджибей",
представник - адвокат Осикіна Л.І. (довіреність від 24.04.2019),
відповідач-1 - Національний банк України,
представник - Кузьменко Ю.С. (довіреність №18-0014/16214 від 22.03.2018),
відповідач-2 - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",
представник - адвокат Ананійчук О.А. (довіреність №434 від 27.09.2018)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тамерса"
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк",
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 13.03.2019
у складі колегії суддів: Дідиченко М.А. (головуючий), Руденко М.А., Смірнова Л.Г.
та рішення Господарського суду міста Києва
від 08.11.2018
у складі судді Головіної К.І.
у справі №910/15832/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаджибей"
до Національного банку України та Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
про визнання договорів недійсними
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 12.04.2019 поштовим відправленням Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 у справі №910/15832/17 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/15832/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2019.
3. Ухвалою від 26.04.2019 Верховний Суд поновив Акціонерному товариству Комерційному банку "Приватбанк" строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у справі №910/15832/17 за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018, призначив розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на 18.06.2019.
4. Від ТОВ "Гаджибей" (далі - позивач) надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" (далі - відповідач-2, скаржник).
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
5. До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Гаджибей" з позовом до Національного банку України та Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамерса", про визнання договорів іпотеки недійсними.
5.1. В обґрунтування позову (з урахуванням заяви про виправлення описок від 25.10.2017) ТОВ "Гаджибей" зазначило про наявність правових підстав для визнання недійсними договорів іпотеки, предметом яких є 41 земельна ділянка, укладених між ТОВ "Гаджибей" (як іпотекодавцем) та Національним банком України (як іпотекодержателем), а саме: іпотечних договорів: №107 від 07.10.2014, реєстровий №4549; №106 від 07.10.2014., реєстровий №4546; №105 від 07.10.2014, реєстровий №4543; №104 від 07.10.2014, реєстровий №4540; №103 від 07.10.2014, реєстровий №4537; №102 від 07.10.2014, реєстровий №4534; №101 від 07.10.2014, реєстровий №4531; №100 від 07.10.2014, реєстровий №4528; №99 від 07.10.2014, реєстровий №4525; №98 від 07.10.2014, реєстровий №4522; №97 від 07.10.2014, реєстровий №4520; №96 від 06.10.2014, реєстровий №4508; №95 від 06.10.2014, реєстровий №4505; №94 від 06.10.2014, реєстровий №4503; №93 від 06.10.2014, реєстровий №4501; №92 від 06.10.2014, реєстровий №4499; №91 від 06.10.2014, реєстровий №4496; №90 від 06.10.2014, реєстровий №4494; №89 від 06.10.2014, реєстровий №4492; №88 від 06.10.2014, реєстровий №4490; №87 від 06.10.2014, реєстровий №4488; №86 від 06.10.2014, реєстровий №4486; №85 від 06.10.2014, реєстровий №4484; №84 від 06.10.2014, реєстровий №4482; №83 від 06.10.2014, реєстровий №4480; №82 від 06.10.2014, реєстровий №4478; №81 від 06.10.2014, реєстровий №4476; №80 від 06.10.2014, реєстровий №4474; №79 від 06.10.2014, реєстровий №4472; №78 від 06.10.2014, реєстровий №4470; №77 від 06.10.2014, реєстровий №4468 (первісна іпотека), на забезпечення виконання кредитних зобов`язань ПАТ КБ "Приватбанк" перед Національним банком України, а також про визнання недійсними договорів іпотеки, укладених між ТОВ "Гаджибей" (як іпотекодавецем) та ПАТ КБ "Приватбанк" (як наступним іпотекодержателем), а саме: договору іпотеки від 01.07.2016, реєстровий №4952 та договору іпотеки від 30.06.2016, реєстровий №4886 (наступна іпотека), відповідно до умов яких було забезпечено виконання кредитних зобов`язань ТОВ "Тамерса" (позичальника) перед ПАТ КБ "Приватбанк" за рахунок того ж предмета іпотеки (земельних ділянок). Посилаючись на статті 203, 215 ЦК України, в якості підстав визнання зазначених договорів недійсними позивач зазначає про те, що договори укладені від імені позивача за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності в момент їх вчинення; зміст оспорюваних правочинів суперечить положенням статей 546, 572, 575, 584 ЦК України, частини 5 статті 7, статей 18, 19 Закону України "Про іпотеку"; відповідачі здійснюють свої права іпотекодержателів неприпустимими способами та вчиняють дії виключно з наміром протиправно заволодіти майном позивача, порушуючи баланс інтересів та принципи розумності, справедливості та добросовісності, що свідчить про зловживання правами іпотекодержателів.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018, позовні вимоги ТОВ "Гаджибей" задоволено частково, визнано недійсними договір іпотеки від 01.07.2016, реєстровий №4952 та договір іпотеки від 30.06.2016, реєстровий №4886, в іншій частині позову відмовлено.
6.1. Постановою Верховного Суду від 20.06.2018 судові рішення у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд. Постанова Суду мотивована тим, що судами під час розгляду справи не було належним чином досліджено чи мало місце подальше схвалення Товариством договорів іпотеки, укладених від його імені представником з урахуванням положень статті 241 ЦК України, що має істотне значення для визнання договорів іпотеки недійсними на підставі статті 203 цього Кодексу. Також, судами не надано належної оцінки інституту представництва, передбаченого цивільним законодавством, в контексті правових наслідків визнання договору недійсним у випадку укладання його представником за належним чином оформленою довіреністю, в межах наданих нею (довіреністю) повноважень, яка на момент укладання договору була діючою, не скасованою, судом недійсною не визнавалася.
7. При новому розгляді справи рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 позов задоволено частково; визнано недійсним з моменту вчинення договір іпотеки від 30.06.2016, зареєстрований 30.06.2016 Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу Крючковою Т.В. за реєстровим №4886, укладений між ТОВ "Гаджибей" та ПАТ КБ "Приватбанк"; визнано недійсним з моменту вчинення договір іпотеки від 01.07.2016, зареєстрований 01.07.2016 Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу Крючковою Т.В. за реєстровим №4952, укладений між ТОВ "Гаджибей" та ПАТ КБ "Приватбанк"; стягнено з ПАТ "Приватбанк" на користь ТОВ "Гаджибей" судовий збір на суму 3 200 грн., в решті позовних вимог відмовлено.
7.1. Місцевим судом встановлено, що між ТОВ "Гаджебей" в особі представника Врублевського О.К., який діє на підставі довіреності, та головного бухгалтера Кочубей О.К. (іпотекодавець) та Національним банком України (іпотекодержатель) укладено 06.10.2014 та 07.10.2014 ряд іпотечних договорів №№77-107 за якими ТОВ ""Гаджибей" передало в іпотеку НБУ 41 земельну ділянку, визначену відповідно до реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна та кадастрового номера (далі - договори первинної іпотеки), які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А.
7.2. Місцевим судом також встановлено, що договори первинної іпотеки були підписані від імені позивача представником ТОВ "Гаджибей" Врублевським О.К. на підставі довіреності від 08.08.2014 та рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколами №1 від 10.07.2014 та №2 від 08.08.2014, а також головним бухгалтером Кочубей О.К., що за висновками суду є належними та достатніми доказами на підтвердження повноважень підписантів на укладення таких договорів.
7.3. Суд встановив, що між ТОВ "Гаджибей" (іпотекодавець) та ПАТ КБ "Приватбанк" (іпотекодержатель) були укладені та посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу Крючковою Т.В. договір іпотеки від 01.07.2016, реєстровий №4952 та договір іпотеки від 30.06.2016, реєстровий №4886 (далі - договори вторинної іпотеки), предметом яких є надання в іпотеку нерухомого майна, визначеного в пунктах 7 цих договорів, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Тамерса" (позичальник) перед іпотекодержателем. Відповідно до пунктів 2 договорів вторинної іпотеки, за цими договорами іпотекою забезпечується виконання частини основного зобов`язання позичальника у вартості не більше вартості предмета іпотеки відповідно до кредитного договору №4Т13350Д від 05.06.2013, кредитного договору №4Т13351Д від 07.06.2013, кредитного договору №4Т13352И від 11.06.2013, кредитного договору №4Т14141И від 20.02.2014 (іменовані разом або окремо як кредитний договір), а саме зобов`язань з повернення кредитів та зобов`язань зі сплати відсотків за користування кредитами. За умовами пунктів 7 договорів вторинної іпотеки та додатків №1 до них вбачається, що предметом договорів вторинної іпотеки є земельні ділянки, які є предметом іпотеки за договорами первинної іпотеки.
7.4. Договори вторинної іпотеки були підписані з боку позивача представником ТОВ "Гаджибей" Сниткіним С.В., який діяв на підставі довіреності, посвідченої 29.06.2016 приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Гурською В.С., про уповноваження його від імені директора ТОВ "Гаджибей" Сачкова Олександра Володимировича та головного бухгалтера ТОВ "Гаджибей" Кочубей Олени Костянтинівни, вчиняти правочини з ПАТ КБ "Приватбанк", а саме від імені Товариства укласти договір або договори про передачу в наступну іпотеку ПАТ КБ "Приватбанк" в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Тамерса" за укладеними з ПАТ КБ "Приватбанк" кредитними договорами ідентифікованих земельних ділянок (том 2, а.с. 158-161).
7.5. Також, судом встановлено, що пунктами 6.2, 6.5 Статуту ТОВ "Гаджибей" віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників такого товариства надання попередньої згоди на укладення товариством договорів (угод, правочинів) щодо передачі в заставу (іпотеку) чи обтяження іншим способом нерухомого майна.
А згідно з пунктом 6.13 Статуту, будь-які цивільно-правові та інші угоди, що укладаються від імені та в інтересах товариства мають бути підписані від імені товариства директором товариства та головним бухгалтером товариства, який діє в даному випадку без довіреності. За відсутності підпису цих осіб така угода (договір, правочин та інше) є недійсною.
З огляду на таке, місцевий суд дійшов висновку про те, що для укладення оспорюваних правочинів вторинної іпотеки зборам учасників позивача належало прийняти рішення про згоду на передачу земельних ділянок в іпотеку, а також підписати договір іпотеки як директором, так і головним бухгалтером товариства, оскільки вимоги статуту товариства, саме таким чином визначають вимоги до укладення договорів іпотеки від імені товариства.
7.6. Місцевим судом встановлено, що пунктом 6.11 Статуту передбачено право директора надавати окремим особам доручення на здійснення певних дій від імені товариства, у тому числі щодо підписання від його імені правочину.
Однак, можливості надання доручень головним бухгалтером на виконання ним певних повноважень від імені товариства статутом позивача не передбачено, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що головний бухгалтер повинен персонально виконувати покладені на нього установчими документами товариства повноваження, оскільки за відсутності підпису обох осіб на договорі така угода є недійсною відповідно до пункту 6.13 Статуту позивача.
7.7. Місцевим судом прийнято до уваги, що укладенню договорів вторинної іпотеки передувало прийняття загальними зборами учасників ТОВ "Гаджибей" рішення, оформленого протоколом №27/05-01 від 27.05.2016, щодо надання повноважень директору ТОВ "Гаджибей" на укладення та підписання з ПАТ КБ "Приватбанк" договору/договорів про передачу в іпотеку земельних ділянок товариства та підписання інших, пов`язаних з укладанням та виконанням іпотечних договорів документів з правом передоручення цих повноважень іншій особі шляхом видачі нотаріально посвідченої довіреності, яке суд оцінив як належний доказ отримання попередньої згоди на укладення вторинних договорів іпотеки від компетентного органу управління позивача.
7.8. Встановивши відсутність підпису головного бухгалтера Кочубей Олени Костянтинівни на договорах іпотеки від 01.07.2016 (реєстровий №4952) та від 30.06.2016 (реєстровий №4886), місцевий суд дійшов висновку про укладення їх з порушенням процедури, передбаченої пунктом 6.13 Статуту позивача.
Також, місцевий суд, дослідивши довідку від 27.08.2007, видану Южним ГРУ Приватбанку та корінець повідомлення про відкриття рахунку у фінансовій установі, Южним ГРУ Приватбанку 19.04.2007, встановив, що позивачем було відкрито у ПАТ КБ "Приватбанк" поточний рахунок, що підтверджує можливість ознайомлення банку із статутними документами позивача до моменту укладення оспорюваних договорів, а відтак, відповідно до частини 3 статті 92 ЦК України обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи при укладенні договорів іпотеки на предмет їх обов`язкового підписання як директором, так і головним бухгалтером мають юридичну силу. А також має юридичну силу обмеження повноважень головного бухгалтера позивача щодо передоручення покладених на нього посадових обов`язків третім особам.
7.9. Виконуючи вказівки касаційного суду про необхідність дослідження доказів фактичного виконання позивачем спірних договорів іпотеки місцевий суд встановив, що лист позивача №44 від 22.06.2016 стосовно укладення договорів вторинної іпотеки мав місце до моменту фактичного укладення цих договорів, а тому не може підтверджувати їх схвалення. Аналогічно, не підтверджує фактичного виконання договорів вторинної іпотеки також протокол зборів засновників №27/05-01 від 27.05.2016 про попередню згоду на їх укладення.
Інших доказів на обґрунтування обставин схвалення спірних правочинів позивачем не надано, хоч про них зазначалося у поясненнях відповідача-2, а зокрема, договорів страхування предметів іпотеки саме за договорами іпотеки від 01.07.2016 (реєстровий №4952) та від 30.06.2016 (реєстровий №4886) та затвердження цих договорів у річному звіті та балансі відповідача за 2016 рік. З огляду на встановлене, місцевий суд дійшов висновку про те, що відповідач-2 не довів суду наступного схвалення позивачем договорів вторинної іпотеки, які були укладені неуповноваженою особою ТОВ "Гаджибей".
7.10. Виконуючи вказівки касаційного суду щодо дослідження повноважень представника Сниткіна С.В. за належно посвідченою довіреністю 29.06.2016 від імені директора ТОВ "Гаджибей" Сачкова А.О. та головного бухгалтера Кочубей О.К., місцевий суд виходив із встановлених пунктами 6.2, 6.5 6.13 Статуту позивача повноважень на особисте підписання угод від імені позивача головним бухгалтером та відсутності у нього повноважень, як у посадової особи, доручити іншим особам виконувати його повноваження, які визначені як виключна компетенція при укладенні окремих угод ТОВ "Гаджибей".
З огляду на таке, місцевий суд зазначив, що положення частин 1, 3 статті 237 ЦК України щодо представництва юридичної особи мають застосовуватися з врахуванням особливостей згідно із статутом позивача та статей 91, 92 ЦК України. А за наслідками дослідження статуту позивача місцевий суд дійшов висновку про те, що головному бухгалтеру позивача не було надано права на передоручення своїх повноважень щодо підписання від імені товариства таких правочинів, а загальними зборами учасників товариства-позивача такого рішення не приймалось, також цього не було передбачено положеннями статуту товариства.
7.11. Місцевий суд визнав необґрунтованими доводи позивача про наявність такої підстави недійсності первинних договорів іпотеки, як невідповідність предмета договору вимогам статей 546, 572, 575, 584 ЦК України, частини 5 статті 7, статей 18, 19 Закону України "Про іпотеку" та невизначеності зобов`язання, яке забезпечується іпотекою, зазначивши про таке.
Пунктами 1 договорів первинної іпотеки вбачається, які саме зобов`язання забезпечує позивач, а саме - зобов`язання ПАТ КБ "Приватбанк" перед НБУ за кредитним договором №54 від 02.10.2014, із майбутніми змінами та доповненнями, або новаціями, в тому числі, які збільшують розмір основного зобов`язання за ним та продовжують строк користування кредитом. Також, відповідно до пункту 2 договорів вторинної іпотеки від 01.07.2016 та від 30.06.2016, цими договорами забезпечується виконання частини основного зобов`язання третьої особи - ТОВ "Тамерса" відповідно до кредитного договору №4Т13350Д від 05.06.2013, кредитного договору №4Т13351Д від 07.06.2013, кредитного договору №4Т13352И від 11.06.2013, кредитного договору №4Т14141И від 20.02.2014 у вартості не більше вартості предмета іпотеки. Відтак, посилання позивача на невідповідність спірних угод чинному законодавству та невизначеність основного зобов`язання у договорах іпотеки місцевий суд визнав безпідставними.
7.12. Щодо вимог ТОВ "Гаджибей" про визнання недійсними договорів іпотеки з підстав здійснення своїх прав іпотекодержателями (відповідачами) неприпустимими способами та з наміром протиправно заволодіти майном іпотекодавця, порушуючи баланс інтересів та принципи розумності, справедливості та добросовісності, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі обставини (досліджені з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених в Постанові від 20.06.2018 у даній справі) не можуть бути підставами для визнання недійсними спірних угод, тому позовні вимоги в цій частині не узгоджуються з положеннями статей 203, 215 ЦКУкраїни, а відтак позов в цій частині є необґрунтованим.
7.13. На підставі викладеного та керуючись статтями 91, 92, 97, 145, 203, 215, 237 ЦК України та підпунктами 6.13, 6.2, 6.5 Статуту ТОВ "Гаджибей", місцевий суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову ТОВ "Гаджибей" з визнанням недійсними договорів вторинної іпотеки та відмовою в задоволенні позову в частині визнання недійсними договорів первинної іпотеки.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
8. Постановою від 13.03.2019 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 залишив без змін.
8.1. Апеляційний суд в цілому погодився з повнотою дослідження доказів та обставин справи місцевим судом та правильністю застосування ним норм матеріального та процесуального права при розгляді даного спору.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірні правочини могли бути укладені не інакше, як за рішенням органу, до компетенції якого згідно із законодавством та статутними документами, віднесено вирішення даних питань, яким в даному випадку виступають загальні збори учасників ТОВ "Гаджибей" шляхом надання ними попередньої згоди на вчинення відповідних договорів, а за відсутності підпису директора та головного бухгалтера така угода (договір, правочин та інше) є недійсною.
Тому апеляційний суд дійшов висновку, що укладені від імені ТОВ "Гаджибей" правочини іпотеки належних йому земельних ділянок можуть вважатися такими, що вчинені відповідно до вимог статей 91, 92, 97, 203 ЦК України та пунктів 6.13, 6.2, 6.5 Статуту ТОВ "Гаджибей" виключно у випадку одночасної наявності двох умов: надання загальними зборами учасників такого товариства згоди на передачу відповідних земельних ділянок в іпотеку (тобто згоди на укладення відповідних договорів) та безпосереднього їх підписання одночасно директором та головним бухгалтером ТОВ "Гаджибей", якщо інше не буде визначено відповідним рішення загальних зборів учасників товариства.
8.2. Апеляційний суд зазначив, що оскільки рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Гаджибей", оформленим протоколом №2 від 08.08.2014, уповноважено директора товариства та головного бухгалтера товариства укласти та підписати з Національним банком України іпотечні договори про передачу в іпотеку нерухомого майна, то апеляційний суд дійшов висновку, що посилання позивача на те, що оспорювані договори первинної іпотеки укладені без отримання попередньої згоди загальних зборів учасників ТОВ "Гаджибей", тобто з порушенням вимог пунктів 6.2, 6.5 Статуту ТОВ "Гаджибей", є безпідставними. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що договори вторинної іпотеки могли бути укладені (підписані) від імені ТОВ "Гаджибей" не інакше, як головним бухгалтером товариства та директором або уповноваженою ним особою, однак, в будь-якому випадку мали бути підписані безпосередньо головним бухгалтером ТОВ "Гаджибей", оскільки загальними зборами учасників йому не було надано прав на передоручення своїх прав та обов`язків, також цього не було передбачено положеннями статуту товариства.
8.3. Апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків місцевого суду щодо обізнаності ПАТ КБ "Приватбанк" з положеннями статуту позивача та з наявними обмеженнями щодо вчинення від імені ТОВ "Гаджибей" правочинів іпотеки (щодо необхідності одночасного підписання таких договорів директором та головним бухгалтером товариства та відсутності повноважень головного бухгалтера на передання своїх правомочностей будь-якій іншій особі).
8.4. Апеляційний суд зазначив, що додаткові угоди та лист від 08.09.2017, про які зазначили відповідачі, свідчать про прийняття позивачем до виконання договорів первинної іпотеки. Крім того, у справі міститься повідомлення ТОВ "Гаджибей" №11-1 від 11.09.2017 про результати розгляду вимог, що надавалось позивачем у відповідь на вимоги Національного банку України про усунення порушень кредитного зобов`язання в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку", в якому позивач зазначав про відсутність підстав для задоволення вимог іпотекодержателя за договорами первинної іпотеки в рахунок погашення зобов`язань за кредитним договором №54 від 02.10.2014.