ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/3137/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого – Пількова К. М., суддів: Булгакової І. В., Дроботової Т. Б.,
за участю секретаря судового засідання – Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач – Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
представник позивача – Косик С. І., адвокат
відповідач – Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Логістик"
представник відповідача – Колос Ю. В., адвокат
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Логістик" та Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2018 (суддя Щербаков С. О.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 (головуючий суддя Власов Ю. Л., судді Буравльов С. І., Калатай Н. Ф.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Логістик" про стягнення суми,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 19.03.2018 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі – Позивач, Залізниця) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Логістик" (далі – Відповідач, Товариство) з позовом про стягнення 2 768 441,64 грн, з них: 2 732 733,65 грн заборгованості за Договором, 35 707,99 грн пені.
1.2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням Відповідачем умов укладеного сторонами Договору від 29.04.2013 № 03/258-2013 в редакції додаткової угоди № 8 від 01.12.2015 про надання послуг з організації перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані послуги, у зв`язку з чим у останнього утворився борг.
1.3. Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що в період з січня по травень 2017 року здійснювалось перевезення порожніх власних вагонів після вивантаження вантажу під подальше навантаження на станції Правда, Рокувата, Кривий Ріг-Головний, Шмакове Придніпровської залізниці, що підтверджується наданими накладними, тому оплату тарифів за перевезення в експортно-імпортному сполученні Відповідач здійснив у повному обсязі із застосуванням Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги, що підтверджується накладними СМГС та підписаними актами наданих послуг за періоди з січня по травень 2017 року. Тому Позивач безпідставно в односторонньому порядку списує з особового рахунку Відповідача грошові кошти як за перевезення вагонів в транзитному сполученні. При цьому, оскільки за періоди з січня по травень 2017 року минуло більше шести місяців до моменту звернення з позовом – 19.03.2018, Позивач пропустив встановлений статтею 137 Статуту залізниць України строк позовної давності.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. 05.07.2018 Господарський суд міста Києва прийняв рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019, яким позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з Відповідача на користь Позивача 219 035,24 грн заборгованості; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що акт коригування № 11/1 від 30.11.2017 не може бути належним доказом здійснення донарахування неврахованої плати за надані послуги за період з січня по травень 2017 року на суму 2 513 698,41 грн, оскільки в ньому зазначено, що це коригування складено відповідно до акта наданих послуг № 10 від 31.10.2017 у зв`язку з уточненням наданих послуг з організації перевезення вантажів, які були надані у жовтні місяці за умовами Договору, в той час як Позивачем заявлено борг за період з січня по травень 2017 року, тому підстави для стягнення з Відповідача коригування провізної плати у зазначеному розмірі, а також нарахованої на цю суму пені, відсутні. Обов`язок Відповідача здійснити оплату наданих послуг у грудні 2017 року у сумі 219 035,24 грн настав 08.02.2018 та відповідно з 09.02.2018 відбулося прострочення грошового зобов`язання, однак Позивач здійснив розрахунок пені за період з 01.12.2017 по 16.01.2018, тобто до настання строку оплати цих послуг, тому в цій частині позовних вимог суди відмовили.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. Відповідач (Скаржник-1) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 в частині часткового задоволення позовних вимог, передати справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; в іншій частині прийняті у справі судові рішення залишити без змін.
3.2. Позивач (Скаржник-2) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 2 513 698,41 грн заборгованості та 35 707,99 грн пені, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
4. Доводи Скаржника-1, викладені у касаційній скарзі
4.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 2.5 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, та пункти 3.8, 3.9 Договору, не врахувавши оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства", в результаті чого дійшли помилкового висновку про те, що коригування № 11/1 від 30.11.2017 (т. 1 а. с. 117) підписано сторонами і вказаний документ є підставою для списання коштів з особового рахунку Відповідача. Зазначене коригування не тільки не підписане Відповідачем, у сторін взагалі відсутні підстави для його підписання (затвердження).
4.2. Суди порушили норми статей 75, 86, 282 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) щодо оцінки доказів, не з`ясувавши обставини щодо здійснення Відповідачем оплати за послуги, надані в грудні 2017 року на підставі акта наданих послуг № 12 від 31.12.2017, хоча в матеріалах справи наявні відповідні докази, а саме виписка з особового рахунку Відповідача станом на 17.01.2018 (т. 1 а. с. 37), пояснення самого Позивача, викладені в апеляційній скарзі та відповіді на відзив (т. 9 а. с. 155), підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за Договором станом на 30.09.2018 (т. 9 а. с. 233).
4.3. Суд апеляційної інстанції порушив частину першу статті 75 ГПК України, не врахувавши обставини, які визнаються сторонами, а саме щодо визнання Позивачем обставин стосовно оплати Відповідачем послуг, наданих у грудні 2017 року.
4.4. На порушення підпункту в) пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України суд апеляційної інстанції не навів в мотивувальній частині оскаржуваної постанови мотивів відхилення аргументів Скаржника-1 щодо того, що Коригування № 11/1 не було підписано сторонами та не могло бути підставою для списання коштів з особового рахунку Відповідача; з виписки з особового рахунку Відповідача від 17.01.2018 та даних, які відображені в акті звірки взаємних розрахунків за Договором станом на 30.09.2018 вбачається, що до моменту неправомірного та незаконного відображення Позивачем на особовому рахунку Відповідача штучно створеної заборгованості на підставі Коригування № 11/1 від 30.11.2017 на суму 2 659 794,11 грн, розбіжності між сторонами були відсутні.
5. Доводи Скаржника-2, викладені у касаційній скарзі
5.1. Суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми статей 73, 76, 86 та 282 ГПК України щодо оцінки доказів, оскільки не з`ясували обставини надання Позивачем Відповідачу у січні – травні 2017 року послуг на суму 2 513 698,41 грн та правомірність списання грошових коштів з рахунку Відповідача, на підтвердження чого надано акт коригування № 11/1 від 30.11.2017. Суди дійшли необґрунтованого висновку про те, що вказаний акт не може бути належним доказом здійснення донарахування неврахованої плати за надані послуги в період з січня по травень 2017 року.
5.2. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 3.8 Договору, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про те, що акт коригування наданих послуг № 11/1 від 30.11.2017 підписано саме щодо періоду, який в ньому вказаний. Враховуючи, що зазначений акт був направлений Відповідачу, однак він його не підписав, зауважень не надіслав, відповідно до пункту 3.8 Договору акт вважається затвердженим обома сторонами і є підставою для стягнення коштів з Відповідача.
5.3. В порушення статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) суди не взяли до уваги, що обов`язок замовника оплатити послуги виникає з факту їх надання виконавцем, що підтверджується накладною, а не з факту передачі послуг на підставі акта приймання-передачі наданих послуг, тому наявність або відсутність акта приймання-передачі наданих послуг не впливає на зобов`язання Відповідача оплатити послуги, надання яких підтверджується іншими документами.
5.4. В пункті 8.4 оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції не взяв до уваги Правила оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, та дійшов безпідставного висновку про те, що відсутні підстави для застосування пункту 3.2 Тарифної політики залізниць держав-учасниць СНД на перевезення вантажів у міжнародному сполученні.
6. Узагальнений виклад позиції учасників справи щодо касаційних скарг
6.1. 04.06.2019 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу Скаржника-2, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 2 513 698,41 грн заборгованості та 35 707,99 грн пені залишити без змін.
7. Встановлені судами обставини
7.1. 29.04.2013 між Залізницею та Товариством укладено Договір (з урахуванням додаткової угоди № 8 від 01.12.2015), предметом якого є організація перевезення вантажів залізничним транспортом та проведення Товариством розрахунків із Залізницею за надані нею послуги з перевезення вантажів у вагонах, які в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів не мають ознаки "УТЛЦ" (далі – вагонах), порожніх вагонів, а також інші послуги, пов`язані з зазначеними перевезеннями по території України.
7.2. Відповідно до пункту 2.2.1 Договору Відповідач зобов`язується здійснювати попередню оплату тарифу та додаткових послуг наданих Відповідачу, згідно з умовами цього договору, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, Статуту залізниць України, Правил перевезення вантажів, калькуляцій регіональних філій ПАТ "Укрзалізниця" з надання послуг замовнику за вільними тарифами.
7.3. Згідно з пунктом 2.2.2 Договору Відповідач зобов`язується здійснювати попередню оплату за послуги, пов`язані з організацією перевезень вантажів, що замовлені Відповідачем, шляхом перерахування коштів у сумах, що відповідають обсягу замовлених послуг (з урахуванням режиму роботи банківських установ, але не менше ніж середньодобове нарахування протягом 3 (трьох) діб, що склалося за поточний місяць) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Позивача № НОМЕР_1 у ТВБВ № 10026/01 філії – Головного управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669, код за ЄДРПОУ №40123465 та забезпечувати своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок Позивача.
7.4. Відповідно до пункту 2.2.4 Договору Відповідач зобов`язується проводити оплату за надані послуги, пов`язані з організацією перевезень вантажів та інші послуги, пов`язані з перевезеннями вантажів, які замовлені Відповідачем, відповідно до розділу 3 договору.
7.5. Згідно з пунктом 3.7 Договору Позивач надає Відповідачу не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, акти наданих послуг та виписки з особового рахунку за звітний місяць. Виписки з особового рахунку відображають облік коштів, перерахованих Відповідачем на виконання цього договору, та коштів, витрачених Відповідачем на оплату послуг, наданих Позивачем. При цьому у виписці відображаються дати створення і розміри заборгованості та пені.
7.6. Відповідно до пункту 3.8 Договору акти наданих послуг та виписки з особового рахунку оформлюються сторонами щомісяця, не пізніше останнього дня звітного місяця. Відповідач протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання акта наданих послуг зобов`язаний надіслати Позивачу підписаний акт наданих послуг або підписати акт наданих послуг з зауваженнями. У випадку підписання акта наданих послуг з зауваженнями між Відповідачем та Позивачем здійснюється перевірка наданих послуг та за результатами перевірки проводиться коригування, яке відображається в наступних актах. У випадку, якщо акт наданих послуг не підписаний Відповідачем протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня їх складання без письмового обґрунтування – акт наданих послуг вважається затвердженим обома сторонами.