ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 927/923/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. – головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2018 (суддя Фетисова І. А.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 (головуючий – Мартюк А. І., судді: Зубець Л. П., Пашкіна С. А.) у справі
за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі: 1) Кабінету Міністрів України,
2) Міністерства аграрної політики та продовольства України,
до 1) Бобровицької міської ради Чернігівської області,
2) Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області,
про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Бобровицької міської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Короткий зміст і підстави заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
1. У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі – ПАТ "ДПЗК України", Товариство, Корпорація, заявник) звернулося до Господарського суду Чернігівської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2016, яким позовні вимоги було задоволено повністю. Заявник просив суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
2. Заява обґрунтовується тим, що на момент розгляду справи судом першої інстанції ПАТ "ДПЗК України" не була та не могла бути відома точна дата, з якої позивачі дізналися про оформлення Товариством свідоцтв про право власності на спірне майно, тоді як лише 09.10.2018 Корпорація отримала з супровідним листом від 05.10.2018 №37-24-15/22777 копію довідки Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики, Міністерство) від 17.09.2012 №24/321 "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" (далі – довідка від 17.09.2012), складеної комісією з представників Мінагрополітики за результатами проведеної на підставі наказу Мінагрополітики від 10.08.2012 №501 перевірки окремих питань діяльності ПАТ "ДПЗК України" за 1 півріччя 2012 року, в якій встановлено, що станом на 20.08.2012 Товариством виготовлено технічні паспорти та отримано свідоцтва про право власності на нерухоме майно філій (згідно переліку), у т.ч. і філії ПАТ "ДПЗК України" "Хлібна база №83". Таким чином 09.10.2018 Корпорації стали відомі істотні обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду даної справи, а саме точна дата з якої ОСОБА_1 стало достовірно відомо, що Товариством отримано свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс філії ПАТ "ДПЗК України" "Хлібна база №83" (далі – ЦМК філії ПАТ "ДПЗК України" "Хлібна база №83"), що, на думку заявника, і є нововиявленою обставиною у справі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019, відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "ДПЗК України" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2016 у справі №927/923/16 та зазначене рішення залишено в силі.
4. Ухвала і постанова мотивовані посиланнями на статті 73, 74, 76, 77, 80, 86, 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) та статтю 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", з урахуванням яких суди дійшли висновку про недоведеність заявником існування нововиявлених обставин з огляду на його своєчасну обізнаність з проведенням перевірки ПАТ "ДПЗК України" саме в період з 13.08.2012 по 14.09.2012, що вбачається з відмітки про ознайомлення 18.09.2012 голови Правління ПАТ "ДПЗК України" Цибульщак О.Л. з довідкою від 17.09.2012, внаслідок чого заявником не обґрунтовано неможливості отримання такої довідки в ході розгляду справи до моменту ухвалення місцевим судом рішення від 26.12.2016 з метою доведення позиції Товариства щодо обставин пропуску або відсутності пропуску строку позовної давності позивачами та прокуратурою. При цьому судами зазначено про те, що подана заявником довідка №24/1 від 17.09.2012 є новим доказом, та не може вважатися нововиявленою обставиною, яка б могла вплинути на необхідність перегляду судового рішення у справі №927/923/16.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ПАТ "ДПЗК України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви Товариства про перегляд рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2016 у цій справі за нововиявленими обставинами.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій положень статей 261, 267 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та статей 76-79, 86, 236, 320 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) з довідки від 17.09.2012 вбачається обізнаність Кабінету Міністрів України і Мінагрополітики з 17.09.2012 про оформлення ЦМК філії ПАТ "ДПЗК України" "Хлібна база №83" за Товариством на праві приватної власності, що є нововиявленою обставиною, яка свідчить про пропуск позивачами строку позовної давності; 2) оскільки довідка №24/1 від 17.09.2012 була складена лише в одному примірнику, який знаходився в Мінагрополітики, та Голова Правління ПАТ "ДПЗК України" ОСОБА_2 був звільнений з посади 23.01.2013, тобто більш ніж за 3 роки до звернення прокуратури з позовом у цій справі, то саме з дати отримання (09.10.2018) копії вказаної довідки у Товариства виникла можливість ознайомитися з її змістом і підготувати заяву про перегляд рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2016 за нововиявленими обставинами.
Узагальнені доводи інших учасників справи
7. Заступник прокурора Чернігівської області (далі – прокурор) у поданому відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
8. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2016 у справі №927/923/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2017 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету Бобровицької міської ради "Про оформлення права приватної власності" №276 від 27.12.2011. Визнано недійсним свідоцтво серії НОМЕР_1 №811257 від 29.12.2011 про право власності на нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_1, видане виконавчим комітетом Бобровицької міської ради ПАТ "ДПЗК України".
9. Зазначені судові рішення мотивовані тим, що спірне майно (майновий комплекс "Хлібна база №83") незаконно вибуло з володіння держави за відсутності рішення уповноваженого органу про зміну правового режиму та форми власності цього майна. При цьому клопотання Товариства про застосування наслідків спливу позовної давності судами було відхилено, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази обізнаності позивачів про факт порушення їх прав.
10. Відповідно до пунктів 11.1, 11.3, 11.8 Статуту ПАТ "ДПЗК України" виконавчим органом товариства є Правління, яке здійснює керівництво поточною діяльність товариства, яке очолює Голова Правління та який вправі діяти без довіреності вчиняти юридичні дії від імені товариства відповідно до законодавства.
11. З наданого Прокуратурою Чернігівської області витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.09.2012 вбачається, що керівником ПАТ "ДПЗК України" з 08.06.2012 є саме Цибульщак ОСОБА_3 .Л.
12. Як вбачається з преамбули копії довідки №24/321 від 17.09.2012, на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.08.2012 №501 “Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" комісія в складі: Олійник Л.А. – начальника відділу контролю дотримання фінансово-бюджетної дисципліни Управління внутрішнього аудиту, Смотровой С.А. – головного спеціаліста відділу державного регулювання аграрного ринку Департаменту економічного розвитку аграрного ринку, Шацького В.М. – головного спеціаліста відділу правової роботи Департаменту правової та законопроектної роботи провела перевірку в термін з 13.08.2012 по 14.09.2012.
13. З останньої сторінки примірника довідки №24/321 від 17.09.2012 вбачається, що Голова Правління ПАТ "ДПЗК України" Цибульщак О.Л. ознайомлений 18.09.2012 з довідкою.
Позиція Верховного Суду
14. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
15. Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
16. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
17. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
18. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
19. Частиною 1 статті 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.