ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/13436/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Пількова К.М. та Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація річкових портів"
на рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2018 (головуючий суддя Чинчин О.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 (головуючий суддя – Агрикова О.В., судді: Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.)
за позовом державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (далі – Підприємство)
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі – Фонд),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю "Вітес" (далі - ТОВ "Вітес"),
про стягнення 357 244,11 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Підприємство звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 30 відсотків орендної плати, отриманої Фондом у період з 01.09.2015 по 31.08.2018 на підставі додаткової угоди від 17.12.2011 № 365 до договору оренди від 01.11.1994, яка складає 357 244,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пункту 17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (в редакції, чинній на момент укладання правочину; далі - Методика) Підприємство має право на 30 відсотків орендної плати, сплаченої ТОВ "Вітес" Фонду за додатковою угодою від 17.12.2011 № 365 до договору оренди від 01.11.1994.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що: Підприємство не є стороною договору оренди як балансоутримувач, а тому позов про стягнення орендних платежів є передчасним; Підприємство не було позбавлене права звернутись до суду з вимогою про внесення змін до договору щодо розподілу орендних платежів або визнання його недійсним у разі порушення його прав; надані Підприємством докази на підтвердження проведення фінансових операцій у період з 01.09.2015 по 31.08.2018 на підставі додаткової угоди від 17.12.2011 № 365 до договору оренди від 01.11.1994 є неналежними.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Підприємство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
- порядок сплати та розподіл орендної плати не віднесено до істотних умов договору оренди державного майна;
- у Методиці не визначено, яка сторона за договором здійснює розподіл орендної плати та перераховує належні частки до Державного бюджету та балансоутримувачу;
- у позовній заяві заявлені вимоги про розподіл отриманої Фондом орендної плати відповідно до вимог Методики, а не про стягнення заборгованості з орендної плати;
- лист Фонду від 06.09.2018 № 30-06/8950, в якому зазначено, що за період з 01.09.2015 по 31.08.2018 ТОВ "Вітес" сплатило орендну плату у розмірі 1 190 813,69 грн, є належним підтвердженням розміру сплаченої орендної плати в розумінні приписів статей 73, 75 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України).
Фонд подав відзив на касаційну скаргу, який не містить підпису його представника Бондара М.В., а відтак не береться судом до уваги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що
01.11.1994 акціонерним товариством "Київський річковий порт" (Орендодавець) та ТОВ "Вітес" (Орендар) укладено Договір, відповідно до умов якого Орендодавець здає, а Орендар приймає в орендне користування пасажирський причал стаціонарний двоповерховий "Березняки" площею 351,3 кв.м із вбудованим павільйоном для переобладнання, реконструкції та використання під кафе.
У подальшому, 17.12.2001, Фондом (Орендодавець) та ТОВ "Вітес" (Орендар) було укладено Додаткову угоду №365 до Договору, якою викладено договір у новій редакції з метою приведення його у відповідність до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до пункту 1.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 17.12.2001) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державну нежитлову споруду - причал "Березняки", площею 351,3 кв.м, розміщену за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, що знаходиться на балансі AT "Київський річковий порт" та не увійшла до статутного фонду AT "Київський річковий порт", вартість якоїо становить за експертною оцінкою станом на 01.11.2001 376600 грн. Майно передається в оренду з метою використання під ресторан "Каравела".
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна. (пункт 2.1 Договору).
Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - листопад 2001 року: 4731,04 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2001 року визначалася шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2001року.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.2 Договору).
У пункті 3.3 Договору зазначено, що перерахування здійснюються Орендарем до 10 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, до державного бюджету.
Цей Договір укладено строком на 23 роки, що діє з 17.12.2001 по 17 грудня 2024 включно (пункт 10.1 Договору).
У пункті 10.2 Договору визначено, що умови цього Договору зберігають силу протягом всього терміну цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.
Згідно з пунктом 10.3 Договору зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
17.12.2001 за актом приймання - передачі в оренду нерухомого майна Фонд передав, а ТОВ "Вітес" прийняло в строкове платне користування державну нежитлову споруду - причал "Березняки", площею 351,3 кв.м, розміщену за адресою: АДРЕСА_1 набережна.
Водночас встановлено судами і те, що на підставі спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства транспорту та зв`язку України "Про передачу державного майна" від 19.07.2007 № 1211/614, із змінами від 19.09.2007 № 1514/827, державне майно, яке в процесі приватизації не увійшло до статутних фондів та знаходиться на балансах відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт" (далі - ВАТ "Київський річковий порт") та відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" (далі – ВАТ "Кременчуцький річковий порт"), передано до сфери управління Міністерства транспорту та зв`язку України.
Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України "Про впорядкування управління державним майном" від 17.08.2007 № 721 створено комісію з передачі державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутних фондів та знаходиться на балансах ВАТ "Київський річковий порт" та ВАТ "Кременчуцький річковий порт", до сфери управління Міністерства транспорту та зв`язку України.
За актом приймання - передачі державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Київський річковий порт" до сфери управління Міністерства транспорту та зв`язку України, комісія встановила склад об`єктів передачі державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "Київський річковий порт", та їх вартість станом на 19.06.2006, визначені в додатку №1 до цього акта приймання - передачі.
Листом від 20.11.2012 № 01-29-1262 публічне акціонере товариство "Київський річковий порт" повідомило Підприємство, Прокуратуру в м. Києві, Міністерство інфраструктури України про зняття з обліку державного майна, що не увійшло до статутного фонду.
На момент укладення спірного договору відносини майнового найму, різновидом якого є оренда, були врегульовані нормами глави 25 Цивільного кодексу УРСР; відносини щодо оренди державного та комунального майна - Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Частинами першою, третьою та п`ятою статті 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частинами першою та четвертою статті 286 ЦК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.